Зима прийшла несподіванка=)

Поїхав я в п'ятницю ввечері в село. Початок поїздки вже не віщувавнічого доброго. Зупинили ДАЙшники за перевищення швидкості (їхав112 км, там обмеження стояло 50 і знак ремонтні роботи). Обмеження, про знак ремонту дороги, але й точно знав, що немає цього далінічого, бо їжджу часто і знаки там стоять уже півроку. Масло незмінив (проїхав на попередньому 11000), фільтри не змінював, єдинещо поміняв у жовтні ще так акумулятор і одягнувся в зимовугуму.Вирішив завести і прогріти машину. Не хотів "хапатися", прокручував з натягом (судив по звуку). Кенгуренок заводився іглух, заводився і глух ... З п'ятої спроби мені вдалося таки йогорозбудити і так періодично прогрівав машину протягом дня. Зібратисяі вже їхати додому, в місто =) Прокинувшись вранці, я не виявивмашини на місці =)))) Але побачив гору снігу ... За ніч насипалонереально багато, 20 см вже випало і він йшов так щільно, начетуман ... Видимість була менше 100 метрів. Взагалі забув про каву, бутери і з лопатою в руках почав пробиватися до свого кенгуренкаОчистив купу снігу, відкрив погляду машину і насилу відкривводійські двері. Так як снігопаду я не чекав абсолютно, судячи зпрогнозу погоди від синоптиків, то вийшло, що з прогрітої машини, сніг, що стоял, потрапив у ущільнювачі і само собою всепопримерзало ... Двірники, двері ... Взагалі ситуація не зприємних. Машину, як і подвір'я, чистив постійно, бо снігпродовжував валити зі страшною силою. Взагалі до обіду, коли наставчас їхати, погода піднесла ще один сюрприз, потеплішало… Здавалосяб, сніг почав підтаювати і я, як водій непідготовлений для такихречей машини, мав радіти… але насправді все виявилося дещо гіршим, ніж, якби був мороз. Верхня частина кучугури була пухова, а ось піднею вже був м'який, утрамбований і слизький сніг. Машинавідмовлялася навіть рухатися з місця, при цьому я абсолютно нетиснув на газ і дуже малими обертами намагався хоч якось вискочитиз цього снігового полону. Як результат кілька разів шліфанув, швидко зняв шар талого снігу шинами і опинився в промоклі землі інегайно в неї ж і закопався передком ... Взагалі прийшов сусід, відкопали, відсипали піском, прочистили дорогу від снігу іпо-тихеньку видерся. Головне треба було подолати цей пагорб біляхати, а там уже йшов спуск і пряма. До міста 74 км, які подолав за2 години 40 хвилин. Дороги не було видно взагалі через сніг і самособою, про її розчищення комунальниками не йшлося, хоча все ж такитрас Рогатин — Івано-Франківськ і про імідж мали дбати, адже йдевантажопотік зі Львова, з Польщі, Румунії, Угорщини… Приїхавдодому, вирішив завтра міняти олію,