Повернення. . .

Доброго часу доби, мої дорогі читачі! " Знову минуло 4 місяці зостаннього Б/Ж і не те, щоб у мене не було бажання щось писати, алеруки всі не тягнулися до клавіатури. Зміг мені за нормальні грошіперешити кермо, бо цінник у 100$ у мене в голові погано вкладавсябагато років! Так, так, я знаю, що це все загальний цінник! нехотів.І о диво! Виявляється це можна зробити зовсім за інші гроші, так, не в Одесі! Так, тиждень без машини, бо до Донбасу Нова поштаїде дуже довго через відомі всім причин! Але! Можна! І ось у менепитання! І адже ця людина теж щось заробляє (цей зовсім не мійбрат, сват, друг і т.Д.) але чому у нього цінник на шкіру напппппа38 $? Ну не суть! Тиждень очікувань і жадана коробочка вже у мене вруках! :) Передати почуття було складно! У перших тиждень безмашини, по-друге гордість за себе, що я таки це зробив, ну і втретіх почали долати думки знімати сидіння і відправляти цій доброїлюдини! А поки що 15 хвилин і ця приємна краса вже стоїть на своємурідному місці! ось це диво

переодягнувшись у робу і поставивши машину біля боксу (в принципіде вона завжди і стояла) я поліз у Пахеро з думками про новийсалон, продумуючи його дизайн і т.Д.
Через якихось пару годин поринувши з головою в роботу я почув доболю знайомий плач, моя щоль Градинка репетує? Чого б це? Вилажу зПахеро, починаю шукати ключі з боксу щоб зняти охорону, а тут уже йдрузі приспіли покликати мене щоб я йшов на вулицю. . .
У той момент стало якось так важко на серці. . . Адже через годинудружину на роботу везти, а завтра о 5-й ранку треба бути вже насвоїй роботі, а салон? . Виходжу на вулицю, спостерігаю картину, Градинка стоїть на своєму місці, а перед нею Suzuki Grand Vitara, ая собі думаю, ось млинець! Задом здавав і мене притер, ото дурень! Таааак. . . А де ж сам дурень? У машині нікого стоять дві в позізлягання розпусних дівок. . . А як потім з'ясувалося, дурня то й небуло! О_О У голові починає туманитися, я щось ніби як юрист і щосьрозумію там у ДТП і т.Д. Але до кого мають бути притензії якщо однамашина б'є іншу без участі людей? :) Взагалі, з боку це виглядалотак. Виявляється! Парубок із сусіднього боксу в якому стояла моямашина загнав клієнтську Вітару, поставив на ручник і зняв зпаркінгу, а ось ручника, як ви вже, напевно, здогадалися в ній невиявилося. . . Ну це все лірика, дружину як везти на роботу? А змоєї що робити, я то безпосередньо залежу від коліс! : (я собікумекаю, та че там страшного то? Бампер притер? Пофарбуємо, діломто! А поки і так політаю!

І все б нічого, але капот не відкривається, а коли такивідкривається, то виявляється, що телевізор пішов, а вентиляторрадіатора лежить на патрубку і тут приходить усвідомлення того, щоз цього моменту я знову пішохід... Та Вітара так втулилася в моюластівку, що зрушила її на паркінгу майже на метр тому, дивом невперши її в паркан! в найкоротший термін і в кращому вигляді! А якже дружина запитаєте ви? ;) Але і тут світ не без добрих людей і зтого дня на жаль на дуже довгий час я став володарем цьогодива!

>

Брате, якщо ти читаєш цей запис, дякую тобі величезне, що не давмені і моїй родині не здохнути з голоду!
Наступного дня Субарік виглядав якось так І почалися тривалі пошукинеобхідних запчастин, а це не багато не мало фара, решітка і щовиявилося найскладнішим капот! Скажу чесно, я пішов на поступки івирішив дати хлопцям заощадити хоч того ж дня все міг замовити сам.Але, як показує практика, краще цього не робити. Так як через 2тижні виявилося, що відповідний капот знайти не виходить і все нетак і взагалі криві швабри. Коротше треба шукати капот уже мені. Ічерез якийсь ще тиждень капот привезли з Литви, НОВИЙ! Дешевше, ніжу нас бариги продають БУ кузовщину. Так. . . Залишилосьпофарбувати! А як? Якщо в Одесі ніхто не хоче вибирати фарбу! Аджемашина має бути, як із заводу, а не факт! І в одному місці навітьпрозвучала фраза: "підберу, якщо ви і крила теж пофарбуєте", а чогоне всю машину одразу? Гаразд, пару днів пошуків і фарбу намзробили.

Далі. . . А далі маляр! А що маляр? А як кажуть в Одесі "хорошиймаляр, мертвий маляр", я, звичайно, посміявся, але в одному місцінапружився. І що б ви думали? Такий маляр пофарбував капотзсередини і зник. . . Зник на тиждень. . . Правда потім повернувся! Я проїздив майже 2500 км містом на дизельному hyundai Н1, на ланосіі тільки сівши у свою машину, побачивши дитину, що вибігає, зкриком "наш Субарік", розумієш, що в машинах таки є якась душаЧастинка наших душ, які ми вкладаємо коли вибираємо масло, режимсобі руки відкручуючи гайки, переживаємо коли їх б'ють! Зараз явідходжу від неї і щоразу обертаюсь, думаю про фразу "якщо ти, уникаючи своєї машини, не обертаєшся хоча б раз - ти вибрав не тумашину." Щоденна метушня, проблеми стирає ці почуття, алепозбавивши мене її на такий термін, я заново це згадав! Ті моменти, які вона мені дарувала з дня покупки, та й у принципі всю радістьвід придбання! Завіса. . .

Дякую всім, хто подужав до кінця!
Думайте за дурнів!
На зв'язку ваш, Scorpion! < br/>
To be continued. . .