Бойове хрещення бездоріжжям. Або ТРОФІ українською!

Одного літнього вечора, відпочиваючи у брата на дачі, після F1 наводі
F1 на воді у Вишгороді під Києвом. З цього все і почалося…
> Я і брат, на старті.
вирішили піддати адреналіну в наші затеклі тіла, у Чернігівськихлісах.Ідея і задум була дуже проста і на перший погляд проста якбожий день. Дороги проїхати 18 км.. Розраховували проїхати весьшлях не більше ніж за годину (планували поснідати у батьків надачі).Взяли топографічну карту, чоловік у мене людина практична (защо йому респект) взяв сокиру, лопату та мотузки (випадки буваютьрізні). Виїхали ми о 9.00 ранку, стояла чудова сонячна погода, алеза день пройшли грози, значення ми цьому не надали.
мій штрафбат! і виїхали на якийсь хутор пустельників.Карта ні чимне допомогла, оглянувши місцевість, доріг якими можна було проїхатими не знайшли.Тільки покинута колія від трьох мостовогоУралу.Вирішили поїхати іншим азимутом.
> автобан на хутір
колію від Уралу
на горизонті будиночок з єдиним жителем
Ну і почалося наше поневіряння лісовими просіками. Куди неповернемо, проїхавши 20 метрів упиралися в ВЕЛИЧЕЗНУ калюжу, черезяку проїхати було просто НЕРЕАЛЬНО, або глухий кут. Виявилося, щоза 15 років як їздив цими дорогами мій брат, дороги зарості, а тіщо залишилися — розбили лісовозами, до цього додалися проливнідощі, що пройшли напередодні.
головне вчасно пригальмувати і перевірити обстановку . Тут вкотредовелося повертатися. Заросла дорога, далі глухий кут. І зновурозворот. Гра називається Заїхав — знайди виїзд. У черговий раз, дорога по карті є, але в принципі її НІ. Але здаються лише СЛАБАКИ, а ми не слабонервні — та й після ретельного огляду вирішилипробиватися за лінію фронту. Поки хлопчики заглибилися по "дорозі"ми збирали грибочки.
а що далі на нас чекає? І чи давно тут хтось проїжджав? Але на насчекав ВЕЛИКИЙ СЮРПРИЗ. Дороги не було. У результаті сіли на черево, гума була шосейка і машину скинуло в колію.
З цього моменту ми почали їсти всі принади та запахи диких лісів.Без стільникового зв'язку, GPS навігаторів, спец обладнання, аголовне ЛЮДЕЙ НІ ДЕ НЕМАЄ. І покликати на допомогу НІКОГО. До цьогоми проїхали всього 8 км, часу це зайняло 1.5 години. Сніданок уженам не світив, зрозуміли, що сіли на довго. Машина на череві.колеса висять. Ходу домкрата не вистачає. Почали шукати щільнийґрунт у цьому лайні. Не виходило.По човгання білих шкарпеток уновенькому NEW BALANCE та ароматів смороду, який виходив від СПАсалону кабанчиків, ми відчули справжній лісовий драйв. Підкопуваливсі 4 колеса. Під колеса підкладали в'язані плоти — тому що машинайшла колесами вниз. Дякую чоловікові за ТОПОР, ЛОПАТУ та ВЕРІВКИ.Поки в'язали очистили ліс від сухостію. Ми змогли за 2.5 години.Хотілося чистого повітря, чистої води - відмитися і дуже хотілосяїсти! Це кабання лайно не тільки присохло а й їм пропахли не тількими та речі але вся машина. Новий NEW BALANCE вже не був новим.Фірма кроси не в'яже, тест на міцність в екстремальних умовахпройшли на УРА. Бам відпочиває! Виїхали за п'ять прийомівпереставляючи плоти, один за одним. Свіжа людська кров їм припаладо смаку, було відчуття що злетіли комарі з усієї округи. О 14.30ми рушили далі. Дорога стала кращою, та й ми стали обережнішими. Добатьків потрапили до 17-ї години вечора. Відмилися, наїлися і віддуші посміялися над собою. Не дивлячись на всі пригоди та труднощі, я б із задоволенням повторила цей шовковий шлях, але вже добрепідготувавшись. Чекайте на нові описи в моєму борту журналі.