Харків, ч.1
Пізнавально перечекавши дощ у центрі Ландау,
Електричний розряд в інертному газі, наочний посібник…
вирушили гуляти в наступну нашу хотівку.
Парк Горького>
Передчуваючи що парк не маленький, взяли на прокат педальний трайкі поїхали оглядати.
Умовити дружину проїхатися на американських гірках не вийшло, вирушили кататися на канатній дорозі…
Ну і куди ж без заходу сонця з колеса огляду? ))
Програма по Харкову виконано, але просто так їхати додому нецікаво... Спочатку заглянемо ще в одне цікаве місце.
У нашій частині країни із замками/палацами якось не склалося, навідміну від західної частини України, можливо, це пов'язано з тим, що поки що західна частина країни на всю. "тусувалася в Європі", наш край країни освоювала Російська імперія.
Так і з цією садибою, збудована поміщиком, колишнім відставнимвійськовим, на землях подарованих Катериною ІІ. Персонаж той ще бувдо вподоби, кошмарив хутір Каразіна, в результаті чи то продав, чипрограв у карти маєток двом братам, які добудували теплиці ірозбили сад з парком. А потім маєток придбав цукровий магнатЛеопольд Кеніг (виходець з Пітера).
2-поверхова скляна прибудова зроблена в 1920-х роках./p>
Незважаючи на те, що в 1917 році садибу віджали більшовики, а з1920х вона використовувалася як туберкульозний санаторій —збереження внутрішнього оздоблення досить хороший.
Тепличний комплекс і будиночок обслуги цікаво зроблено, як однеприміщення, без необхідності виходити на вулицю для попадання втеплиці. І з моменту її відтискання в 1917 році - жодного разукапітально не ремонтувалася. Потім хворих переселили до іншогозакладу, а тут планувалося створити музейний комплекс, але якзавжди, "грошей немає, а ви тримаєтеся..." Обійшовши садибу, стрибнули в машину погнали додому. Парком не стали ходити, час недозволяв, мені ще у відрядження збиратися.
десь на під'їзді до Дніпра, з боку Харкова…
З погодою нам пощастило, дощ ходив десь поряд і нас не намочив.Навіть у місто повернулися, коли вже все пройшло.
Фінальні метри, далі вивантажити машину, змотатися на роботу, завантажитися у відрядження і о 4 ранку стартувати за півтисячі кмна інший край країни.
Чотири дні (3 дні на покотушки до Харкова + 1 день відрядження)додали близько 2000 км на одометрі…






Коментарі19
А ми з кумом каталися на гірках ... дух захоплює ... взяли по 2 квитки відразу, на першому місці ... даремно не покаталися ...
Велотрайк брали під гірками, хвилин 40 поки каталися парком, умовляв - категорично немає))) Я в Москві в 1995 році катався, в однойменному парку, там і з мертвою петлею були і просто купою поворотів.
Було ще бажання на рогатці що на резинках ... але побоявся ...
Ні, це вже реально стрімка тема…
Я колись у 2010 роках у Коблеві на рогатці катався ... душа вилітає від перевантажень ... але там розміри були менші, і відсутність якоїсь страховки. Начебто колись там ч.п. сталося на цьому атракціоні
Раніше атракціон центрифуга коханим був. Залізти на тополю вище 5-поверхового? Легко! Ще й халабуду там збудувати. Стрибнути на пісок з висоти 2-3 поверхи? Пф-ф-ф… Ща покажу як треба. це взагалі не обговорюється. А тепер іноді приміряєшся як з 1,5 м ...
П'яні каталися?
Ні ... туди п'яних не пускають ... 😀😀😀😀
Клас, у вихідний день трястися в хоспісі, спалити купу палива щоб подивитися на руїни і на туб санаторій, млинець, це заслуговує на премію Дарвіна
😄
І тілик залишився необаченим ...
Телець давно не хто не дивиться, а ось Ютубчик це мила справа
Ok, запишемо, зміна трендів ... З.Ы. Не дивлюся ні те, ні інше. Не вставляє, 10-15хв і набридло ...
Кожному своє. Комусь ютубчик дарує емоції, комусь 0,5. А хтось отримує задоволення накрутити 2к км за вихідні. Пишіть і мене на премію Дарвіна — я б теж котнув цим маршрутом.
Ок, поділіться потім порівну
Час - гроші! Як то кажуть, коли бачиш гроші - не гай часу. Куй залізо, не відходячи від каси! Ато можна прокинуться повним спогадів, але з порожніми кишенями, не один романтик закінчив життя в злиднях
Парую - грошей ніколи не буває багато. Усіх грошей не заробиш. А можеш прокинуться і згадати нічого. А можеш і не прокинуться, тоді що гроші що спогади особливо вже і не потрібні.
Добре говорити, з повним черевом, і з активами за плечима. Це як розмова сліпого з глухим
Я вас почув. І кожен пішов своєю дорогою А поїзд пішов своєю ...