Відпустка 2018. Сербія, перший погляд із вікна автомобіля.

1. Чернівці
2. Румунія, ущелина Bicaz
3. Румунія, озеро Lacul Rosu
4. Румунія, траса Трансфагараш
5. Румунія, траса Трансфагараш, озеро Биля, гребля на озеріVidraru
Закінчувався день, наступали сутінки, а ми мчали по Румунії досвого чергового ночівлі.
Ну як мчали?
Зі швидкістю 70-100км/год Бо смуга туди, смуга назад, нескінченнасуцільна, нескінченні села, нескінченні повороти і пагорби згірками…
Їхати вже реально втомилися, навіть не їхати, а сидіти у кріслі іці нескінченні села з поворотами… Румунії потрібні автобани і вониє, просто нам з ними було не по дорозі…
< Ось він, фініш нинішнього дня.
Під'їжджаю, ми єдина машина на КПП, відкриваю шибки щоб видно булосалон, прикордонник глянув, забрав паспорта з тех.Паспортом ізакрився в будці.Проходить 5хв, виглядає:— Vvaaaz? !(o_O) …Lada?
Ну, думаю, знову…
— У USSR цей автомобіль VAZ, в інших країнах LADA.
— Ok!
<
Ще кілька хвилин і перед нами відкрився шлагбаум.
До побачення, Румунія!

Сербія
Сербський КПП виглядав так, ніби ним ніхто і ніколи некористувався. Колись почали будувати та закинули. Мда…
Підкатуємо до будки зі шлагбаумом, виходить серб, забираєдокументи, йде. Проходить хвилин 5, повертається, віддає.Під'їжджаємо до наступного шлагбауму, виходить інший серб, дивитьсяв салон, відкриваю багажник, заглядає:— Only personal багаж? —Yes!
- Alcohol? Цигаретас? Кафа?
— No!
— Україна -> Сербія… Куди їдете? (O_O)
Перелічую точки на маршруті…
— WHY? !111111адин-адин-адин (O_O)
— Tourism
— Е-е-е-е… Ok!
Шлагбаум відкритий і ми доїжджаємо останні кілометри до готелю вНеготині.
Готель InexKrajina (44.231062451261, 22.529671657672)
Номер зі сніданком за 25євро=827, 75грн

Наш номер заброньований через букінг . Швидко порозумітися наресепшені допоміг роздрукований сербською мовою бронь.

Готель — спадщина СРСР, типова будівля та планування, але вже виднобоязкі спроби довести його до сучасних вимог.
Напір води з крана божевільний, гарячої води немає, замість неїокріп. Я в душі об змішувач обпікся…
Заварили вівсянку, чай, перекусили, у душ і спати.

Маршрут майбутнього дня…

В форматі нашої поїздки дивитися щось у Сербії — марна трата часу, сюди треба їхати на кілька днів. Тут є що подивитись. А відпустка умене на жаль тільки 14 днів+3 дні за свій рахунок(((.
З цієї причини тут у нас тільки транзит автомагістралями. Але мисюди коли-небудь приїдемо, обов'язково.
А тепер картинки зняті під час шляху.

Латки в асфальті бачите? А їдеш там і машину не качає.Ти їх бачиш, але не відчуваєш зовсім.Ось як вони так роблять? < Через деякийчас закінчився румунський газ і знову на одометрі близько 400 кмпробігу на балоні. Газу.
Вискочили на автомагістраль
Стоковий 30-річний жигуль може! ))) (на тахометрі 4000 об/хв) Доречі, по магістралях з такою швидкістю та їхав. Там взагалі всіїдуть у режимі 120-140км/ч, рідкісні індивідууми швидше/повільніше.По населенні близько 60-70км/ч пересуваються. Багато місцевих "застав" та "південь", багато Нив, як старих (сРСР) так і нових(Urban), бачив 2108, 09, 10, 05. Ще по одному примірнику:старийКамАЗ, ГАЗ, УАЗ-469.
>

Автомагістралі платні, прямо на дорозі стоять турнікети, під'їжджаєш, оплачуєш і шуруєш далі. За таку дорогу зовсім не шкодаплатити, особливо за час, який вона економить у дорозі.
№1:210 сербських динар=58, 33грн
№2 :80 сербських динар=22, 22грн
Але незабаром автомагістраль закінчилася і ми поїхали звичайноюдорогою, спостерігаючи як серби поруч рубаються в горах прокладаючиі будуючи автомагістраль далі.
< /p>
право у кадрі шматочок автомагістралі, що будується

Потому знову вискочили на автомагістраль яка і привела нас наприкордонний пункт пропуску.

Піт-стоп по команді пі-пис із заднього сидіння…