Відпустка 2021. Gjipe (Албанія)

1. "доїздинг", Балчик (б'лгарія)
2. К'рджалі (б'лгарія)
3. Метеори (греція)
4. Ущелина Вікос (греція)
5. Околиці Монодендрі (греція)
6. Гірокастра (албанія)
7. Бутрінті (албанія)
7. Himarе (албанія)
Вирішили почати з пляжу Gjipe.Просто тому що він найближчий)))
Гугл каже, що від стоянки до пляжу потрібно тупотіти пішки.І в тойже час, що на пляжі є кемпінг.
> А ще народ пише, що дорога туди тільки пішохідна.
Добре, розберемося на місці.
Приїжджаємо, на парковці купа будь-якого транспорту. Кемперів.

З огляду на місцевість, дуже не факт що це все відвідувачі напляж.Флора і рельєф тут теж знатні.А ще є купа бункерів у цихзаростях.
Припарковавшись у вказаному вартовим паркування місці, післязвичної "Nice car! ", постало питання з ночівлею ми і післявідповіді що ми до вечора — була озвучена сума.
І тут майже розрівнявся мозок почав морщитись, формуючи новізвивини, внаслідок цього процесу була народжена фраза:—
— On car to the beach?
— No!
А тепер прокинувся азарт…
— No car… Very hard off-road? Or no car і жест "взагалі"?
— No car! Ну і гаразд. Ні так ні ... Хоча сліди шин у бік пляжу надоріжці бачу. Похідний рюкзак на плечі і вперед. Іти не далеко. Нутак, схоже на no car… Хоча… Гаразд, топаємо на пляж, а тамподивимося. Може потім за машиною схожу. Після нетривалої рівноїділянки, знову смуга перешкод, за якою знову відносно рівнаґрунтовка Зазвичай на таких стежках в основному все проїжджається, крім пари-трійки засідних місць, в які впираєшся і все. І якправило, це місця де не розвернутися і доводиться вибиратися заднімходом "во-о-він аж туди", до місця можливого розвороту. > Надалекому плані, де видніється 2 білі будівлі, бухта Хімари.
На пляж машиною таки можна. Запитання тільки в машині тавідірваності водія.
За підсумком, машиною спуститися можна було б, ми за таким у 2017р. В Карпатах блукали. Їхали б ми сюди в кемпінг і як мінімум натиждень, мабуть таки ризикнув би спуститися. Десь підсипати, десьпідкласти…
А так, заявилися сюди приблизно на півдня. Тому нафіг. Нехай стоїтьна парковці. Пляж прикольний. Море відкрите в порівнянні з нашоюбухтою в Хімарі.
Море і пляж — це добре, але мене зацікавила ущелина, що виходить допляжу.

а що там?

Дружина йти дивитися бажання не виявила, тому вирушив дивитися насамоті.
Дорожка вела через кемпінг з імпровізованими кафе та магазинами.Хтось улаштувався у наметі на землі, хтось у кемперіповнопривідному. Бачив у наметовому містечку Mitsubishi L200 наодеських номерах та Паджеро 2000х на чернівецьких номерах.
Біля пляжу стояв кемпер з УАЗу "буханки" на злих колесах, усиловому обвазі з лебідками, LED-люстри та меблями всередині, вартістю як пара-трійка таких буханців. Номери на машині булиАвстрії.
Був кемпер на німецьких номерах з крузера 70. Деліка стояла натурецьких номерах.
Кілька зовсім брутальних автобудинків, побудованих на шасіповнопривідних вантажівок Iveco і Магірусів. Номери на машинах непобачив.
Ну і місцеві номери на крузаках 80, патрулях 60, армійськийпожований гелік-сміттєвоз, пожований стародавній HiLux і йомуподібні Дайхатсу/Ісудзу/Мазда.

<
На виході з наметового містечка
Розважна кухня для альпіністів. Хлопці лазили по цих скелях поряд змістечком. А ось і сама ущелина. Шкода, що дружина не захотіла йтиі залишилася на пляжі. Так би в ущелину пішли. Я так точно пішовби.
Треба повертатися до залишеної на пляжі родини.
Ех…

А далі була фотосесія дружини з перервами на купання та перекусіз білим албанським вином. Пора висуватися назад… До заходу сонцяна пляж підтягнулися поляки на Амароці та РАМі. Останній під часспуску чиркав чимось знизу між хромованим переднім бампером тапередніми колесами. Ледве повз униз.

млинець, цей колір води…

Місце прикольне, я б там пішки по блукав.