Фарбування 1.3 Отвори

Усім привіт!
Після численних вечорів, проведених у компанії розкислих, стертихпальців, шкірки та води нарешті я дістався фарбування. Скажу вамчесно — тепер я розумію що якісно зробити - це дуже багато занудноїі копіткої роботи.Часто мене відвідували думки типу: "забий, тут небуде видно", "цей протир і так зафарбується" і тому подібні, але язчепивши зуби тішив себе думкою що мені не до поспіху, а потім будулаяти себе за те, що поспішив.Вибір фарби зіграв зі мною злий жарт.а потім матіруючою пастою з сірим скотчбрайтом прибирати мінімальніризики і глянець після шкурки.
За півтора місяця я пізнав кілька мудростей:1. Ідеально не буває -дивлячись наскільки детально і прискіпливо виглядати.
2. Зробити без косяків не реально, вже зробив подряпину та відбитоквід пальця. Але якщо я здав у малярку, а потім коли забирав -перевіряв якість виконаної роботи - хер знайшов би і помітив))
3. Напевно, найважливіша мудрість. Кожен має займатися своєюсправою. Все вміти і робити самому, а головне швидко та якісноможна, але на навчання та помилки піде на багато більше часу нервівта фінансів. Думаю, мені пофарбували б ще у вересні, якби я віддавмаляру. І за цей час на підробітках за спеціальністю я б заробивнабагато більше грошей, ніж заощадив на фарбуванні)
4. Потрібно для себе визначитися, що від машини ти хочеш. Якщоповсякденна експлуатація та надійність у пріоритеті – не вартосильно париться про зовнішній вигляд. Головне, щоб не іржавіла. Алеякщо хочеться виділитися - то її і полірувати раз на місяцьпотрібно і мити мало не через день.
Можна ще багато писати, але краще скину фотки) Пороги задувалибаранчиком і я зрозумів, щоб у мене була вся машина в такійкрокрені - я б офігел (хотів раніше задуть Раптором).
Далі фото, не перемикайтеся)