підлокітник

Історія розвитку підлокітника. Оскільки сидушки (водійське тапасажир) в машині іномарошні (з моменту придбання), стандартнийнивівський бокс-підлокітник не канал. Низький, вузький і короткий.Був сконстрольований самороб. Основні його переваги - високий, широкий і кришка відкидалася не вгору, а в бік, адже дістати щосьіз ящика підлокітника в русі, відкидаючи кришку вгору (як наче пащукрокодилу розриваєш) - то ще задоволення, і заняття гіднефокусника. Кришки вбік у бік пасажира — зручно, так і прокатався іззими до літа.
Але всьому приходить кінець. До повної непридатності даного сабжа (принаймні в такому конструктиві), бо важіль КПП вийшов у салон ікришка боксу мало не впиралася в нього. -то вирішувати з ременямибезпеки (яких не було взагалі на момент покупки авто). Виріб доболта кріплення санки сидушки (відповідно їздить разом ізсидінням).
Необхідність у бокс-ящику відпала, через місткий ящик і відсіки вторпеді опеля (див. Фото торпеди).