Частина 1-а
Краків. День 1-й.
Не встигнувши розкласти речі з дороги ми одразу поспішаємо доцентру.
Район, де ми оселилися, колись був самостійним містом Клепаж, алезгодом Краків проковтнув його, зараз цей район міста так іназивається. Нашого житла до самого серця Кракова - ринкової площіведе вулиця Długa (довга) Досить десяти хвилин неспішного, прогулянкового кроку по ній і ми опиняємося на Плантах - парковомукільці, яке розташувалося на місці стародавніх фортечних стін, щоколись захищали місто. В 4 км і площею понад 20 гектарів у самомуцентрі можуть дозволити собі не багато міст світу, тут дійсноприємно гуляти у всі пори року. Через кілька десятиліть тутналічувалося близько 10 000 різних дерев! Десь чув вислів, що вусіх хоч трохи відомих польських містах є маса пам'яток, а вКракові вона всього одна - сам Краків. І це справді так. Містопочинає тебе чарувати з перших хвилин знайомства. Кожне місто длясебе, у нашій подорожі, ми намагалися порівняти з людським чином.Щоправда, приїжджаєш до Одеси і ти її сприймаєш як Соню морячку.Київ — як сивого потужного гетьмана. Краків же нам здався статним, знатним лицарем, якому є що розповісти своїм нащадкам. Ми не сталивинятком.
Про вежі Маріацького костелу, які різної висоти, ходить безлічлегенд. Найвеселіша з них про двох братів, які суперничали убудівництві веж і нібито навіть сталося братовбивство. Але намивона була беззаперечно відхилена. Ближче до нас за настроєм сталадесь почута давня легенда про дві заможні сім'ї, які розпочалибудівництво костелу і не могли його довго закінчити через частісварі між собою та з'ясування хто крутіший. І ось одного разу глависімей ухвалили рішення про об'єднання – для цього їхні діти повиннібули одружитися. Батько сімейства, в якому був син, заздалегідьрадів чоловік, адже завжди це глава сім'ї, а значить і перевагабуде за ним. Однак батько іншої сім'ї, в якій була дочка, запропонував укласти хитрий договір, згідно з яким діти керувалибудівництвом двох веж окремо один від одного, і сім'я того, чиявежа вийде вище і краще, отримувала б перевагу в новому союзі.Зраділа родина сина, адже будівництво ніколи не було жіночоюсправою. Вони вже святкували свій успіх. Але як завжди це буває —жінку не можна недооцінювати.Що під ранок у молодого чоловікапросто не залишалося сил для будівництва. А дружина, навпаки, отримавши заряд бадьорості, була сповнена енергії. В результатібудівництво її вежі просувалося значно успішніше, ніж у чоловіка.Як результат сім'я дочка, що віддала шлюбному союзу, виграласуперечку, але молодим перевага вже була не важлива. Вони щиропокохали одне одного та закінчили суперечку. Так і стоять тепербашти різної висоти.
Дуже шкода, що не було з собою штатива. Вночі Rynek Główny казковогарний. Тільки до дванадцятої ми нарешті повертаємося додому.
Краків. День 2-й
Ранок у Кракові дуже нагадав Львів. Туман також огорнув усі близькібудинки. Взагалі Львів та Краків дуже схожі. Нічого дивного тутнемає — Краків, Львів та Варшава – це три міста на основі якихсформувалася сучасна Польща. Десь чув приказку:ідеальний Львів — цеКраків, а ідеальний Краків — це Прага.
Краков захоплює своїми просторами, костелами, Вавелем та краєвидамина Віслу. Він так само, як і Львів, пахне кавою та ваніллю, але вінінший. Тут ми починаємо розуміти, що часу для повноцінногознайомства з містом дуже мало. Ми тішимо себе думкою, що це тількитак — розвідка, адже ми сюди обов'язково приїдемо ще, щоб зновузануритися в атмосферу цього гарного міста. Розумаючи, що пішки мине у стані будемо все пробігти, беремо оглядову екскурсіюелектромобілем, сторгувавшись з українськими гідами за 200 злотих.Воно цього вартувало. За дві з половиною години ми об'їхали районстарого Кракова з Ринковою площею, університетським кварталом, костелами та прилеглими вуличками. Екскурсія проводилася рідноюмовою.
Костели зачаровували своєю красою
Костел на Скалці розташований на пагорбі, де за наказом польськогокороля Болеслава II Сміливого було вбито архієпископа Краковасвятого Станіслава. Ці події призвели до вигнання короля таканонізації вбитого єпископа. Це вид на джерело мінеральної води удворі костелу
Після старого міста проїхалися до району Казімєж, де відвідали йогохристиянську та єврейську частини.
Останнім елементом екскурсії став район Підгуже, що на правомуберезі річки Вісли. Колись тут за наказом Австрійського принца булозбудовано місто Юзефштадт, яке було торговим конкурентом дляКракова. Проїжджаючи мостом через річку перед нами відразу жвідкрилася панорама на будинки з елементами австрійськоїархітектури. Особливо вразив район у Підгужі, де знаходилосяєврейське гетто.
Ніби нічого не звичайного… Стільці… Але чомусь ставати страшно. Тутзбирали місцевих євреїв перед відправкою до концтаборів. Стільцінагадують, що на вулицю виносилися всі меблі з житла, щоб ніхто вбудинку не сховав немовлят.Раптом ми відчули на себе крижане подихісторії… Це потрібно пам'ятати. Тепло прощаючись із земляком-гідомз яким встигли вже потоваришувати. Знову повторюємо собі, що намусім хочеться приїхати до Кракова на більш тривалий термін.
Вавель залишаємо собі на завтра, а сьогодні нам хочеться блукати таблукати Краковом. Головне не забродити…
Відвідуємо Маріацький костел і милуємось знаменитим вівтаремствореного Вітом Ствошем, майстром з баварського Нюрнберга, на якийвін витратив 12 років. Проект вівтаря був масштабний і дужеамбітний із самого початку. Цей вівтар коштував міському бюджету2808 флоринів, що у перерахунку на нинішні гроші відповідає річномубюджету сучасного Кракова. Вівтар є триптихом виконаним з дуба, досягає 13 метрів у висоту (це приблизно висота п'ятиповерховогобудинку), а розмах його бічних стулок – 11 метрів. Людські фігуриголовної композиції, вирізані з пнів липи, можуть похвалитисязростом 2 м 70 см. Усього композиція вівтаря налічує близько 200фігур. Якщо я скажу, що дуже гарно – не скажу нічого. Фотографіїмарні. Це потрібно бачити! Центр міста пішохідний, відкритий тількидля карет та електромобілів У місті дуже багато квіткових магазиніві лотків Проходячи повз такий магазин мимоволі хочеться зупинитисяКапуста хороша! Мовний бар'єр — практично відсутня! Навіть трамваїтут мають неповторний шарм Вночі ці фонтани красиво підсвічуютьсязовсім не хочеться йти Суконні ряди, місце, де продавалося найкращев Європі сукно і де засідали синдики, старійшини суконного цеху, патриції гентської торгівлі. Додому повертаємося ближче до півночі.Далі день 3-й. Вавель.
"що у перерахунку на нинішні гроші відповідає річному бюджетусучасного Кракова. Вівтар є триптихом виконаним з дуба, досягає 13метрів у висоту (це приблизно висота п'ятиповерхового будинку), арозмах його бічних стулок – 11 метрів. Людські фігури головноїкомпозиції, вирізані з пнів липи, можуть похвалитися зростом 2 м 70см. Усього композиція вівтаря налічує близько 200 фігур. Якщо яскажу, що дуже гарно – не скажу нічого. Фотографії марні. Цепотрібно бачити! Центр міста пішохідний, відкритий тільки для каретта електромобілів У місті дуже багато квіткових магазинів і лотківПроходячи повз такий магазин мимоволі хочеться зупинитися Капустахороша! Мовний бар'єр — практично відсутня! Навіть трамваї тутмають неповторний шарм Вночі ці фонтани красиво підсвічуютьсязовсім не хочеться йти Суконні ряди, місце, де продавалося найкращев Європі сукно і де засідали синдики, старійшини суконного цеху, патриції гентської торгівлі. Додому повертаємося ближче до півночі.Далі день 3-й. Вавель.
"що у перерахунку на нинішні гроші відповідає річному бюджетусучасного Кракова. Вівтар є триптихом виконаним з дуба, досягає 13метрів у висоту (це приблизно висота п'ятиповерхового будинку), арозмах його бічних стулок – 11 метрів. Людські фігури головноїкомпозиції, вирізані з пнів липи, можуть похвалитися зростом 2 м 70см. Усього композиція вівтаря налічує близько 200 фігур. Якщо яскажу, що дуже гарно – не скажу нічого. Фотографії марні. Цепотрібно бачити! Центр міста пішохідний, відкритий тільки для каретта електромобілів У місті дуже багато квіткових магазинів і лотківПроходячи повз такий магазин мимоволі хочеться зупинитися Капустахороша! Мовний бар'єр — практично відсутня! Навіть трамваї тутмають неповторний шарм Вночі ці фонтани красиво підсвічуютьсязовсім не хочеться йти Суконні ряди, місце, де продавалося найкращев Європі сукно і де засідали синдики, старійшини суконного цеху, патриції гентської торгівлі. Додому повертаємося ближче до півночі.Далі день 3-й. Вавель.






Коментарі1
Як знову там побував, гарне місто. Ось куди потрібно нам прагне. Хорошу розповідь пишете, а мені ліньки писати було стільки )))