Перша частина подорожі тут
Частина 2-а. Трохи Вісли. Каскади Родла та Бараня гора.
— За пів години будете. За годину на гурі будіть. Ще через годину.на вершину гори довго йти?
— Не-є близько., який зустрічався нам на звивистій гірськійстежці, до вершини гори було все далі і далі йти...
Легка прогулянка до водоспадів затяглася на цілий день, але здатисяі не підкорити вершину ніхто з нашої четвірки не збирався...>
За кілька годин до цього.
Перший ранок у польських Бескидах був чудовим .
Ранкове сонце, щойно піднявшись над Буковою горою, швидкорозправилося з туманом. Тут дихаєш на повні груди повітрямпросоченим ароматом бука і сосни. До цих ароматів природи з кухніпідмішувався ще й запах свіжого чаю з обсмаженими пирігами. Пироги— це наші вареники. Коли відпочиваємо у Польщі, ми їх частокупуємо. У Бедронку (це велика мережа польських супермаркетів) вонипродаються відварені та охолоджені. Досить просто розігріти насковорідці або в мікрохвильовій печі і ситний сніданок готовий.11, 5 тисячі мешканців. З назви міста вже зрозуміло, що цямісцевість знаходиться біля витоків польської річки №1. Тут зібраноз десяток гірськолижних центрів. Більшість лижних трас — сині тачервоні, розраховані на середній рівень підготовки.
Місто розташоване у довгій протяжній долині, оточеній мальовничимигорами. До середини 20-го століття це було велике селище, але в1962 Вісла отримав статус міста, більше того, міста-курорту. Уміста Вісли чарівна чарівність, тут красива і затишна в будь-якупору року. У місті практично немає історичних пам'яток — сюди їдутьза іншою. Унікальна природа, красиві озера, гірські річки, чистеповітря — чого нам так не вистачає в галасливих, кам'яних містах.Це місце, де можна забути про повсякденне життя, перезарядитися інасолоджуватися близькістю природи. Це місце, звідки справдіповертаються з новою енергією, величезною дозою оптимізму таентузіазму.
Тих, хто вирішив відпочивати у Віслі, чекають гірські туристичнімаршрути, плавальний басейн, тенісні корти та човнові станції. Тутпостійно відбуваються різноманітні заходи регіонального талокального масштабу. Саме до нашого приїзду у Віслі розпочався 53-йфестиваль "тиждень Бескидської культури". Тут користуютьсявелосипедні маршрути. У нашому апартготелі, при замовленні номерана 6 днів і більше, навіть пропонувалася акція з безкоштовноготест-драйву нових електровелосипедів. Ми ж сьогодні вирушаємо впішу прогулянку до Каскадів Родла - Водоспаду на порогах БілоїВиселки. За твердженням багатьох сайтів, це найкрасивішефізіографічне явище в Сілезьких Бескидах. Як правило, у Польщі доприродних об'єктів не можна під'їхати близько на автомобілі. Тутвсе зроблено так, що відпочиваючим надається максимальна можливістьпобути наодинці з природою.
Координати паркування 49.620797, 18.946009. Від паркування до місцяпризначення всього 3, 5 км. Враховуючи гірську місцевість — це десь2-2, 5 години повільної прогулянки.
По дорозі в напрямку озера Czarniańskiego, праворуч, навпротиневеликої стоянки, ми знаходимо досить великий водоспад і лісовеозеро.
/>
Координати автомобільної стоянки 49.627124, 18.910280.
Це так звана мала гребля. За загальним визнанням вона дуже мала, але це перша дамба на річці Вісла. Річка тут ще тільки гірськийструмок, що випливає з озера Czarniańskiego, але на карті це вжеВісла
Лісове озеро дуже красиве і тихе. На велику кількість туристів -нічого навколо не загажено, не випалено багаттями і не затоптано.Навколо первозданна природа. Як їм це вдається? Повітря біля озерапахне від цвітіння дикої троянди, кущами якої прихований весьберег. Наступна наша зупинка на греблі озера Czerniańskie. Йогонаповнюють води Чорної Виселки та Білої Виселки, що випливають ізБараної Гори. Координати стоянки 49.614933, 18.920270
Наприкінці 60-х років польська влада вирішила створити резервуарзапасу питної води, щоб забезпечити кількість найближчих курортів, що швидко зростає. Будівництво греблі тривало п'ять років. У 1973році було зроблено перше наповнення резервуару. В даний час греблямає висоту 30 метрів, поверхня водойми становить 30 га.
Резервуар з того часу став ще одним мальовничим елементом Бескидіві рекомендується для романтичних вечірніх прогулянок, адже вночітут усе підсвічується.
Оскільки озеро є резервуаром питної води, тому тут не дозволяєтьсякупатися або займатися водними видами спорту. .
Цілком вірно — так виглядає резиденція Президента Польщі.Зрозуміло, що вона дуже блякла і проста в порівнянні з будиночкамидеяких українських чиновників, а про резиденцію в Міжгір'ї чиМіжгір'ї-2 я краще взагалі промовчу., для весняного полювання накуріпок і осінньої для оленів, а з 21 січня 1931 рокувикористовувався для рекреаційних цілей президента Польщі, і післяліквідації посади президента служив як курорт кабінету міністрівПольщі. З 2005 року він знову став використовуватися як резиденціяПрезидента Польщі. Як готель-конференції та доступні длягромадськості. Тут можна зупинитися в одному з номерів готелю абосмачно пообідати. Спускаємося в долину і ми на стоянці, від якоїбіло-сині мітки ведуть прямо до Каскадів Родла.
/>
Йдемо без рюкзака, на легке. Кілька годин прогулянки лісом це легкоі просто. Назустріч нам йде чимало туристів на руках у якихмаленькі діти. А навколо і тут не зворушена природа. По узбіччям, уздовж річки кущі малини буквально всипані стиглими та ароматними.ягоди. Ми так і не розгадали для себе ребус — чому за такоїкількості туристів, тут море ягід та грибів, і все це поряд зтуристичними стежками…
Стежка проходить вздовж гірської річки Біла Висілка (BiałaWisełka)
Через численні каскадів і перекатів по дорозі річечки, водапостійно піниться. Саме звідси й пішла назва цієї річки – БілаВиселка. Каскади Родла складаються з близько 25 природнихводоспадів та річкових порогів на річці Біла Виселка, яка тече насхилах Бараної гори. Висота водоспадів становить від 0, 5 до 5метрів.
Два найбільші у верхній частині Білої Виселки мають висоту близько3, 5 і 5 метрів
Нахил русла річки дуже великий і становить від 8 до 10%. Схили ярівпоряд з гарними і галасливими каскадами, вкриті ялинами і ялицями, яким близько 170 років. br/>
У їхніх руках був помічений значних розмірів білий гриб…
Знаючи, моїх дівчат, стало зрозуміло — вже ніхто вниз незбирається…
Наша четвірка розбрелася лісом у пошуках лісових боровичків —природно, до вершини гори.
Протилежні від стежки схили річки практично були посипані рудимилисичками — але до них не можна було дістатися без мотузки.Потрібно віддати належне тутешній природі. Вона нас не довговідчувала і протягом години моя кепка почала наповнюватися першимигрибочками.
У моїй кепці вже влаштувалися кілька білих грибочків знайденихАнютою. Для кращого пошуку грибів Іра озброїлася палицею Гендальфа, мабуть, щоб не залишити грибам шансу для їх втечі. Навіть тут у насбув ще варіант повернутися вниз. Але на зустріч нам трапивсязамучений турист з велосипедом на плечах, адже їхати тут покорінням, що стирчить, і камінню було б просто самознищенням. Вінто і перший сказав нам, що до вершини тупотіти всього близькогодини часу.
Ну як можна пройти стільки і повернутися, коли попереду лише годинуходу? то через годину шляху ми зрозуміли, що цей хлопець мав чудовепочуття гумору... Посох Гендельфа вже не працював у Іри, алерозтиснути стислі кулачки вона так і не змогла. Так і тягла цюпалицю на саму вершину, а потім униз, щоб не порушуючи лад у лісіповернути її на те саме місце… Ще через півгодини нам радісноповідомили, що до вершини лише пів години, але після закінченняцього часу — годинник знову зупинився і нові зустрічні туристи, які раніше, співчутливо нам казали, що залишилася лише година. . Ягідми наїлися вдосталь. Вони то нас і рятували від спраги та голоду. ААнюта встигала навіть поспати, забігаючи вперед і чекаючи нас Алескільки б не було до вершини, це вже було викликом.
І вона здалася.
1221 метр над рівнем моря та чудові краєвиди на Татри стали нашоюнагородою за це не заплановане піднесення.
На вершині красиво. Хочеться забратися в шезлонг і залишитисявіч-на-віч із безмовними горами з одвічним філософським питанням —Навіщо я тут? .. На самій вершині є ще оглядова вежа. Звичайно ж мипіднялися і сюди. Дорога вниз у нас зайняла близько 3, 5 години.Раптом перед нами на стежку вибіг молодий олень. Ми настількирозгубилися, що навіть забули про фотоапарат. Гір та ліси миповернулися до нашого готелю лише до десятої вечора.
Завтра обіцяють дощ і ламання в ногах від тривалого переходу.
Але, як кажуть, "клин-клином вибивається"…
Продовження тут.






Коментарі1
У нашому меню тепер і білі гриби