Гори постійно манять до себе. І ось піддавшись спокусі зновувирушаємо в мандри Карпатами на два вихідних. В планах у нас наперший день – полонина Боржава, другий день – полонина Красна.
О сьомій ранку вирушаємо зі Львову і по дорозі заїжджаємо наводоспад Кам’янка.
Легенький сніданок і далі рушаємо на зустріч з полониною.
Боржава зустрічає нас низькими хмарами. На полонині, а тим пачевершинах міцно закріпилися хмари.
Туман міцний. Видимість не велика.
Але це не завадило нам дістатися до вершини Великий Верх висотою1598 м.
Приємно спуститися з хмар на землю і отримати огляд до горизонту, ане декілька метрів.
А краєвиди відкриваються чудові. Цікаво дивитися на світ з висотихмар, хоч вони і низенько
Спустившись з полонини заїжджаємо на водоспад Шипіт
І мандруємо далі до озера Синевир.
На шляху любуємось Карпатами в хмарах.
Озеро Синевир дуже обміліло, на око, на метрів два.
Місцеві кажуть, що це сталося через посушливе літо і осінь.
Вертаючись з Синевиру, заїхали в реабілітаційний центрведмедів.
Після поїхали заселятися на ночівлю в с. Колочава, звідки мавстартувати підйом на полонину Красну. Але погода зіпсуваласяостаточно. Цілу ніч йшов дощ. Він нам спаскудив наші плани. Алевраховуючи те, що ми так далеко забралися від дому, то гріх неспробувати піднятися. Як мінімум розвідати маршрут і якість дорогина наступний раз.
Але ранок нас порадував відкривши чудові пейзажі.
Шапки гір припорошило снігом
Підйом на Красну нам не підкорився.
Полюбувавшись засніженими горами і прикинувши наші можливостівирішуємо їхати шукати сніг!
Вирушаємо в сторону Усть-Чорна. На підйом до Свидовця.
На перевалі Присліп між селами Колочава і Усть-Мокра зустрічаємоперший сніг на висоті близько 1000 метрів.
Граємо в сніжки і рушаємо далі
Дорога через перевал Присліп досить мальовнича і легкодоступнанавіть для монопривода. Будете в тих місцях прокатайтеся.
Але ми поспішаємо до Усть-Чорної. І не дарма. Далі нас чекаликазкові краєвиди.
Майже як казка про дванадцять місяців.
З набором висоти міняються пори року. За кожним поворотомсерпантину пора року міняється.
І чим вище забираємось тим більше снігу
Виїхавши з лісу. Знову опинилися в царстві туману.
Хребет щільно оповитий туманом видимість декілька десятківметрів.
Потішившись трішки снігом розвертаємось і рушаємо в сторонудому.
На прощання сонечко виглянуло з поміж хмар
Насолодившись майже заходом сонця рушаємо додому
Далі нас чекало 8 годин дороги додому, бо вже взавтра треба бути нароботі
Коментарі5
Дуже круто і красиво. Дякую за такі краси. Від душі. Молода людина, але пиши російською. Так простіше читати буде багатьом.
Яка краса!
Лісові казки. Краса!
Ммм)))
Гарно!