Їздили — їздили і приїхали. Ночовка біля цвинтера.

Поїхали з жінкою до баби в село. Дебрі ще ті… Поряд протікавДністер, так що місцевість досить нерівна, багато підйомів іспусків по бездоріжжю. Клієнтів (колись працював торговим агентом)у сусіднє село.Туди доїхав нормально.Посиділи трохи, по 50 смикнуликоньячку.Коли рушивши назад, то вже зтемніло, і я реальнозаблудився.Заїхав у якийсь тупік нагорі, вперся у кладбище упроміжному селі, як я вже потім зрозумів.
Почавши розгортатися і забуксував на мокрій траві з болотом. Всіспроби сіпнути назад на підйом закінчилися невдачею, тільки розтовкфару, решітку та вгнув крило. Знайшов якусь хату де світилося, попросивши подзвонити, набравши жінку сказавши щоб не переживала, зранку буду. Ну і гаразд, подумавши, нікому мішати не буду. Сів умашину, увімкнувши музику, гинути — так із музикою. У багажникузнайшов пивка бутілочку, оприходував, заснув.
Прокинувся десь о 2-й ночі, бо було дико холодно. Завів машину, прогрів, заснув.
Знову прокинувся від співу птахів, світало. Обійшов машину, прикинувши що як підкопати то мав би випхатись. Згадавши просапірку в багажнику. Вона мене і врятувала. Заледве вигріб зобриву. Так буксярів, що аж протер потектор на задньому правомуколесі налісо, напевно зачепилося за якийсь камінь. Весь зад зправої сторони був чорний у чаді від колеса.
Коли почав їхати зрозумівши, що я незамітив і пропустив поворот, ізастряг у 20 хв. Хотьби від бабиної хати. Ну фіг з ним. Приїхав пів6 ранку дохати, і пішов маринувати м'ясо на шашлик з купою вороженьночі на цвинтері. Зараз іду пробувати витягувати крило, а то забилойого жорстоко. Їзді не мішає, але, блін, нова наша "поліція" вжезаграла, а на вихідні планую діргнути на озеро Синевір, тому требавідріхтувати.