Маленька поїздка Польщею, ч5. Дорога додому

Всім привіт, все ніяк не було можливості дописати про маленькупоїздку, але ось знайшовся час. Фоток назад вже не робили бо якосьне подумали, автобан він такий однаковий чи)

Після поїздки до Варшави, ми знову повернулися до Кемпно, де щетрохи пожили і назад додому, адже роботу ніхто не скасовував.

Рано вранці прокинулися, поїли і поїхали в бік України, заправивши машину газом, вперше зіткнувся з тим, що машинагеть-чисто не хотіла нормально їхати. Якість (таке на ВОГ десь, саме заправившись на ВОГ мій маленький старий фафаген поводитьсятак, йому і важко розганяться і тупий весь стає і виявляються глюкиз хх ходом) Проїхавши так майже до автобану А4, в черговомупольському селі вирішив скинути клему щоб адаптації збилися, 15хвилин і машина їде нормально, перших 20км, потім знову.Так поки недоїхав до Брітиш Петроль і розбавивши газ, муки тільки після цьогопройшли. Там же зіткнувся з проблемою мовного бар'єру. Справа втому, що на польських АЗС, газом вас ніхто не заправляє (точнішезаправляє але рідко коли трапляється заправник) все потрібно робитисамому, А колонка зловила глюк, вона не бачила що я вже знявпістолет, для таких випадків є велика червона кнопка де написано, що натисніть і прилетить співробітник. Ну я натиснув і прийшладівчинка, років 20 із гаком, яка запитала що таке. Ну я польськоюні слова не можу сказати, намагаюся англійською а вона нітфірштен, думаю ну все, ось ті здрасте. Я їй і так і сяк, не розуміє мене хочвбийся, починаю говорити українські слова на польський лад, швидшеце звучало як глузування, але з якоїсь спроби вона зрозуміла.Пішла, виставила великий червоний знак що черга не займати і давайпробувати заправити мій дірчик. Я хотіла спробувати їй пояснити вчому проблема, але відкинув цю думку. Дівчинка три рази і так і сякі ніяк. Щось там у матюкалку репетує той що на касі, та на касірепетує через загальний матерник що та дурниця, в результатірозібралися і забили мені балон до повного. Ще були купленіпольські сигарети за 16 злотих, синій вінстон, які курилися легшеза будь-яку найлегшу що можна купити у нас. І прям як з кавою, нашої можна пити відрами, як воду, польське ж іде так само легко, але її не хочеться ще раз за годину. Тут зіткнулися. Ще з однієюпроблемою. Навігатор, який падло вирішив зекономити мені грошей іповів трохи не так. Через якісь села міського типу, де в такий часяк на зло назрівають пробки за польськими мірками, це за нашимимірками впевнено середній трафік, але я вже відвик від такого імене кривить аж. Вискочивши по знаках убік А4, через кільцеву містабільше я потрапив у світ де панує благодать і розуміння водіїв алеабсолютно немає смуг для розгону, якість дороги ближче до хорошихСНДшних. Тобто немає ям, але є горбки, стара бетонка, трафік простопекло. Всі йдуть мало не бампер в бампер, прут 120+км\ч і як тількибачать бажаючого виїхати на дорогу всі біжать в лівий ряд, даючиможливість виїхати всім бажаючим і знову все їдуть в шаховомупорядку. На хвилинку мені аж стало страшнувато, після широкихвулиць Варшави, мирно тихого і чимось затишного сонного Кемпно, після тихих сіл де 50-70км і машина зустрічка раз на пару хвилин... Чесно, цього треба нам у них навчиться і терміново. Жаль немаєреєстратора. Ви тільки спробуйте уявити собі таку картину. Звичайнадорога, 2 ряди туди, відбійник, два сюди. У два ряди прут, правийдесь під 100км\ч, ну бо не всі можуть швидше або не хочуть, лівийже пре набагато швидше, від 120 мінімум до 160. Фура вискакує зсела, не дуже зменшуючи. Весь правий ряд як по команді встає влівий, ті, що йшли лівим, ніхто не моргає, не сигналить, роблячидірки куди можна заскочити. Як тільки минули фуру, всі хто йшовправим рядом встає назад, лівий прискорюючись іде. Аварійнихситуацій НУЛЬ, тотальне взаєморозуміння та повага на дорозі. Навітьбули ситуації коли йшли колони вантажівок, вони всі тримають такдистанцію, що легко можна між ними схопитися, не створивши проблемнікому. І я не думаю, що їх там навчають в автошколах, це у них засвоєю природою. Пам'ятаю старі випуски ТОП ГІР, коли Джереміотуесосив когось на польських номерах))) Цікаво, як у них убританії там, з культурою на дорогах? Треба б з'їздити іперевірити) У результаті якимось боком виїжджаю на автобан ірозумію що НАМ У ІНШІ БІКИ, а по навігатору найближчий розворот ажза 40км. Їду, матюкаюсь і бачу знак що через 3км буде розв'язка, зістрибую на неї, але знову фейл. Вона веде кілометрів 7 у село, зцього села повертаюся назад і пролітаю в інший бік, сподіваючисьпотрапити куди треба, але знову фейл, прусь через село і аж тодіпотрапляю на потрібний автобан. І ура, нарешті таки став напотрібну дорогу. Так і пер аж до Кракова, поки не встав у щось незрозуміле. Пробка, справжня пробка біля Кракова, з 140км\чперебудується на 10км\ч було надзвичайно складно і так їхав добрихкілометрів 10 доки вона різко не зникла. Що це було і чомусь незрозуміло. Ані ДТП, ані ремонту дороги, від чого вона така незрозуміла.

Чергова заправка і кава, ми біля Жешува. Заскочивши в АШАН ізабивши вже багажник взагалі до краю і затоку ашановского газу, найдешевшого до речі, по 1.88 злотих) Поїхали на кордон де чекалинас ще фейли. Кордон Корчова, пробка пару км, на запитання тутзагальна черга чи ні, відповідь була що загальна, стояти задодатком треба було до ранку, а зараз було всього то 00, 00польською.Ну взагалі не було бажання трясти мотором до 6 ранку, впробці на кордоні, а під нашим кордоном ще лежав сніг.
Кажу що треба їхати на пшемисл, може там менше. Але доїхавши докільця, стоять поліцейські і кажуть що фіг ви проїдете, 10 кмчергу. І тут я приймаю рішення їхати на Грушів, де ще ніколи не буві всі казали, що там дороги немає. Ну як ні подумав я, їздять жеякось на тачках і нижче моєї. Ще 40км польськими дорогами десь піднашими кордонами, де навіть світла немає, дорога перетворилася вжена горбату фігню, аж ніяково. Не знаю куди їжу та навігаторглючить. Бачу перед собою Кадді на АА номерах (київ) і чіпляюсь занього. Він їхав впевнено, кілометрів 5, потім мене пропустив, потімя його так і їхали. Але під самим кордоном він зник кудись ((( я ажпереживати почав.) Підскочивши до кордону, черга 1.5км. Прога кажещо десь півтори години час проходження кордону. Поки стояли нетрапилося трохи пару бійка з-за черги, десь під самимшлагбаумом.Рівно через півтори години ми вже стояли на пунктіпропуску, поляк забрав документи і пішов їх вивчати під лупою, навіщо хз, потім він довго блукав по кордону і нарешті таки вирішивнас пропустити.
і купа піску з землею, повернув ліворуч а там земляно асфальтновбитий спуск, машина покотилася з гори хоча я вперто намагавсяцього не робити, АБС вирішив інакше) Була ніч і я не фоткав, думавщо з гугла витягну, але як ж здивувався що гугл машинки так ініколи не було, а просто фотки знайти майже неможливо, всі мабутьзайняті виживанням. Скотився вниз і я прихерів. Вигляд ніби післяобстрілу 80мм міномета, місцями дірки в землі, як від 152мм фугасу.Світла немає взагалі, дороги немає і навігатор каже радійте, вивдома, вам до Немирова (10км, а від нього до Явора ще до 20, а тамтраса М10 і будинок). Фото це не цієї дороги, але я не жартую, націй фотці стан дороги буде краще ніж те, що твориться там.
Я не знаю як це передати словами, але я ці 10км їхав близькопівтори години. Подекуди я відбивав черево, місцями порогиотримували так що я не сподівався побачити на них пластиковінакладки. А ще краси додавало вантаж у багажнику, адже машина майжена відбійниках лежала. Кілька разів були такі ями що заїжджаючи вних, бо просто не було вибору, доводилося упиратися бампером угострий край і як стара іграшка машинка ... Такі були в СРСР, вонаїздила сама маючи лапку на бруску вона ловила кінець столу абокилима і йшла на розворот, ви повинні їх пам'ятати))) Ось і я тактак поневірявся тикався. Поки не побачив заправку ВОГ або ОККО, вжене пам'ятаю Я так втомився за ці 10 км що словами не передати, зКракова до кордону я втомився менше. Сидимо, п'ємо каву, а назаправку прикотили місцеві колоритні чувирли на Е39 на бляхах ...п'яне в гівно, з ними ж ще такі тільки на Е34 і навіть про боги Е28і все на бляхах. Ні слова на нашому, ні польською, а якимсь своїмдіалектом купили ще бухла, насрали на АЗС і поїхали, правда недалеко.

Далі дорога стала трохи краще, зміг розігнатися до 30км/год. Ще назаправці я помітив що з 4х дисків, сталевих, цілих залишилося ОДНО, всі інші або п'ятикутні або шість, третє більше нагадувало ОВАЛ.Вже почав шкодувати, що поїхав цією дорогою і було неперборнебажання повернутися назад у польщу і їхати через Раву Руську чиСмільницю. Я був готовий навіть їхати до РБ і з Бреста їхати, алезгадав що там теж дупа з дорогами аж до Київської траси. Але десьяк доїхав до Яворова, я був вражений зиккуратами які стоять уньому, від машин які там стояли (точніше ще в немирові це почалоз'являтися) дикі ями, на тлі 2-3 поверховий будинків розміром зіШКОЛИ СРСР, високі огорожі та ковані огорожі, гелік, мл, туареги, ауді. Я такого навіть у Польщі не бачив, такого розмаху тапомпезності. Як же безглуздо це все виглядає на тлі ТОТАЛЬНОвраненої і розваленої дороги, ліхтарів, що слабо світяться, освітлення вулиць через одного, сміття і кривих парканів і халуп, кривих стовпів освітлення, п'яного дядька, що гордо йде, а це вже ядругий годину їду, аж 20км блеать ... Це як ЦИГАН, що живе вбудинку з-під картонок, десь у болоті, на околиці, але з золотимланцюжком і зубами, та вороненим конем на тлі москвича, але зайфоном. ЛОЛ. Про це треба окремо поговорити буде) Але ось вжетрохи залишалося, якихось пару км говорив навігатор, на що ще пішлодобрих хвилин 15-20 не менше. Ура, я на трасі, їду додому, набравши120 км ч я прифігел від того наскільки ж вона крива післяпольських. Але за якихось 20-30км уже кілька аварійних ситуацій.Найтужчі обгони на закритих поворотах, на підйомах. Ну що за водіїу нас. Під Новоявороском мене зупинили поліція. Запитали від куди яі що порушую, сказав що їжу вже 700й кілометр десь, не спав 17годин, протикав, буває. Мені прям дали на вибір, протокол на 250або 300грн))) поржав і сказав пиши що хочеш, я занадто втомлений.Пішли писати, але через пару хвилин повернули права і сказали небудемо писати, посміхнулися і я поїхав далі. На узбіччях зійшлосяза контрастом з дорогою і ні відбійника, ні знаків, лише кривизнарельєфу підказала що це ніфіга не дорога. Їхав би на 20км\ч швидше, то все, пиши пропало.

Так і дістався додому, в афігуванні, всього 70км з хвостиком, аніби інша планета. Ця фотка найкраще відображає те, що я намагавсясказати. За метрів 50 праворуч буде вже Польща. Sклас, фіра (воз)найкраща частина цієї дороги, просто ґрунтовка, гівно і бруд, алебез гострих ям хоча б
Всім дякую хто дочитав. Далі буде про поїздку до Мукачева тачергову обновку для фафагену)