Покаталися півднем України

Спершу поїхали на тиждень до Бердянська. Розповідати особливонічого, тому що мета поїздки була пити, пити і ще раз пити! Таквоно і вийшло. За поїздку вийшло трохи більше 600 км, машинаповодилася добре.Через 4 дні після того як приїхали додому помінявкомпанію і рвонули в Крим на ПБК.Близько 1000 км туди-назад і 900км наїздили по Криму.Пару раз моталися в Сімферополь, ще пару разівв Алушту, на Ай-Петрі, до Севастополя і в Саки в гості... Канаткана Ай-Петрі не працювала, вирішили поїхати на машині (торік тудивже піднімалися на 2-х машинах) Дорога — 20 кілометрів серпантину, там я випробував нові передні каяби і передній стабілізатор, вседобре, був правда один інцидент, коли я спускаючись з Ай-Петрі наповороті смикнув ручник і заїжджав боком посеред дороги, а назустріч, на підйом їхала машина, зупинилися носа до носа, подивилися один на одного. Друга, я здав назад і поїхав далі; )Через пару днів поїхали до Севастополя, дорога туди відмінна і навсі боки краса — море, гори. У Севастополі поплавали на катерібухтами, трохи подивилися місто (торік були там уже ввечері, нічогопобачити не встигли). Один раз заблукали. Шукали дорогу допам'ятника затопленим кораблям і заїхали незрозуміло куди, тутназдоганяю зелену Феліцію з немісцевими номерами, говорю друзям "поїду за нею! "). Їхали ми так поки що не приїхали до виїзду зміста, дорога порожня, виїжджаю на зустрічну, рівняюсь із зеленоюФеліцією, за кермом дівчина, кажу "як проїхати в центр? ", а вонакаже: "я звідки знаю, сама не місцева"; ), далі вирішено було їхатияк радив навігатор. Наприкінці відпочинку треба було встигнути доСімферополя на поїзд. Їхали з Утьоса (кілометрів 15 від Алушти убік Ялти), до Сімферополя 65 км. В Утьос дороги вузькі і якийсьпоганий чоловік поставив машину посеред дороги і пішов, залишивши вмашині дружину і телефон, а ключі від машини забравши з собою.Машин з обох боків зібралося багато, загалом хвилин 30 гралимашинами в квача намагаючись звільнити проїзд, на останок щобвиїхати з пробки потрібно було проїхати між припаркованими ГАЗ-66 іМБ Віто, ширина машини вийшла ідеальною, з кожного боку, прискладених дзеркалах було близько 1 см, протиснувся потихеньку івідразу газ на підлогу до самого вокзалу. До поїзда 1час10хв, їхати65 км, звичайною дорогою не проблема встигнути, але нам-то їхатичерез перевал. Їхав як місцеві, перевищуючи, обганяючи по зустрічцічерез суцільну, звичайно там де це було безпечно, прилетіли за 2хвилини до відправлення поїзда; ) Дороги в Криму хороші, та й відКриму до Дніпропетровська нормальні, якщо не вважати того, що майжевсю дорогу тільки одна смуга в кожному напрямку і обганяти завждитреба по зустрічній і того, що в Мелітополі до хрону ям. Загаломвідпочили непогано, машина не підвела жодного разу. Бензин 1 разскінчився, але ми забули заправитися, довелося купувати на трасі80-й по 15 гривень))
Десь на перевалі.
На дорозі на Ай-Петрі.
Музей 35-а батарея в Севастополі.<
Там же Газик із Дніпропетровськими номерами.
Поворот на найпівденнішу точку СРСР. На сам мис Сарич не заїхати, все загородили.
На вокзалі в Сімферополі.
У Феліції є непогана сушарка для плавок після пляжу. Там внизуморе. Так ми їхали з моря минулого року, ділянка гарної дороги заСімферополем.