Взагалі, моя історія така. Я сама ще не вожу машину, через пів року ця киса буде моя, а поки що тільки мрію і попереджаю мого тата про зміни машини. Він вважає мене дурою, тому що пропонує для першої машини купити якийсь Мерс А класу або Беху, але у мене величезне бажання дати своїй кисі друге життя.
Дізналася я про покупку нашого тазика влітку 2011. До цього ми 4 роки каталися на Паджеріку, а тазик купили дідусеві, але трапилося так, що батько пішов з роботи і Паджеро довелося віддати. Мій тазик (думаю, що можна про неї так уже говорити) — Німка. Коли кажу, що вікна відчиняються автоматично і в ній є люк, ніхто не вірить.
Купили у якогось молодого хлопця, він, походу, гонщиком був, тому що в багажнику стояло два величезних саба і стояв гоночний кермо. Але оскільки тату це було непотрібно, він це все продав. Але ще трохи вона буде посаджена, тонована, і з моєї киси звучатиме гучна музика. Багато хто запитає, навіщо я все-таки вирішила тут зареєструватися (адже машини ще немає), але ось виникло величезне бажання і все.









