Давно дуже загорівся заднім стабілізатором, та все як то руки іфінанси не доходили)
Одного чудового моменту почав замислюватися, а чи не виготовитийого самому)< br/>
Для цього мені знадобилося кілька речей:
— зразок стабілізатора
— рівні руки (благо такі є)
— ще кілька рівних рук (токарні, фрезерні та інші роботи)
— ну і звичайно ж підходяща сталь!
З останнім було дуже багато питань і пошуків потрібного матеріалу, який зможе витримувати навантаження, таким матеріалом став прутокінструментальної сталі ХВГ товщиною 18мм. >
Далі слідувала не менш складна частина — вигини!
Розглянувши стоковий задній стабілізатор було прийнято рішенняробити тільки основні вигини (інші призначалися для того, щобобійти вихлоп і для чого то ще))
Для того щоб зробити вигини пруток нагрівався до червона, післячого в верстатних лещатах гнувся до потрібного кута.
Після цього краю прутка були нагріті так само до червона ірозклепані для посадкового місця стійки стабілізатора.
Далі на верстаті були просвердлені отвори для кріплення стійок івиточено все зайве з розклепаних країв.
Взагалі виготовлення на цьому закінчилося, я тримав у рукахготовий стабілізатор завтовшки 18мм. Купив втулки з Лансера (підних раніше були виточені скоби) і стійки Хондовські і поїхав наяму). Зняв кінцеву банку, так як планувалася її заміна (про цедалі), так що робити все було дуже зручно) Ну в установці нічогоскладного - стійки до стаба і поперечних важелів, втулки на стаб ідо підсилювача (аСР).
Ну і тепер головне:він дійсно чудово працює! Це мене дужепорадувало. Їжджу вже 3 дні, в поворотах поводиться дуже добре)
Якоїсь деформації стабілізатора не було помічено, так що перевіркуна якість і міцність він пройшов)
Дуже задоволений виконаною роботою! <
Фото не дуже, але взагалі зрозуміло)
Так само сьогодні поїхав перетравлювати глушник, хотів чогосьбільше гучного, вищого (не такого басистого). Поставили маленькубанку.Звучить просто чудово) (до речі продаю свою стару).
Коментарі1
стаб прикольний)