Все в цьому світі рано чи пізно закінчується, ось і моя історіяволодіння цим чудовим автомобілем добігла кінця. За ці роки що яним володів Ford був не просто машиною на якій я пересувався, вінстав справжнім членом нашої сім'ї і я прикипів до нього всієюдушею.У найспекотнішу спеку і в люту завірюху він віз мене додому іпо роботі і ніколи не підводив.Я любив цю машину і вона відповідаламені тим же.Однажды я їхав додому і затроїв двигун, я зупинивсяглянути в чому справа і раптом, зовсім поряд з моїм будинком, загуркотіли вибухи, (це був 2014 рік Донецьк), через пару хвилин япід'їхав до будинку і побачив страшну картину, дим і лійки відснарядів прямо на тому місці де я зазвичай паркуюсь біля будинку, ось так, затримавши мене по дорозі додому, машина врятувала меніжиття! Життя не стоїть на місці, і тепер я живу у Франції .Радує щоFord потрапив у хороші руки, і сподіваюся, буде також радуватисвого нового господаря.






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.