артефакт мого мотора

Замість передмови
Всупереч очікуванням багатьох читачів мова піде не про мотор (упрямому розумінні слова — ДВС), а про автомобіль служби "таксі", яким мій автомобільчик і мав викотити з воріт горьківськогоавтозаводу (попередній запис у журналі), точніше не про самавтомобіль, а про артефакти, які дозволяли його дізнаватися з "натовпу" сірих і безликих. Автомобілів тієї епохи в потоцізагального руху.
Отже, "мотор" - народне (загальновживане) прізвисько автомобіляслужби пасажирських перевезень "таксі" ніс на собі кілька атрибутівхарактерних тільки для нього.
----
Давайте зробимо невеликий відступ і я зараз спробую пояснити чомусаме продовжив тему "таксі" порушену в попередньому записі.
В- перше, тому що вже відчуваю роздратовані вигуки деякихчитачів:Мовляв "бла-бла-бла… по суті про автомобіль нічого, атільки вода на киселі! " З одного боку, я розумію (і сприймаю) таківідгуки адекватно. Але в свою чергу хочу поставити таким людямпитання: "чим ще зайнятися людині після операції, якщо медикамисуворо заборонено тривало перебувати на вулиці в зимовий час? Машинка моя в неопалюваному металевому гаражі розміром 3 на 6, тобто в даний момент віддавати себе в жертву холоду я поки неготовий ні з фізичних, ні з моральних моментів". По-друге, тематаксі (точніше відтворення початкового вигляду автомобіля службитаксі) дуже актуальна у багатьох користувачів драйву. Деякікористувачі настільки далеко йдуть "з головою" у відновний процес "автомобіля-таксі", що купують для свого автомобіля таксометр, "шашки" на дах, табличку "в парк", зелений вогник (не плутати із "зеленим шершнем" та "зеленим" ліхтарем" і іншу відповіднуатрибутику :) Взяти хоча б мого друга і "собрата" по автомобілю -користувача "GaZster". Максим (з Омська) навіть запис окремийзробив у своєму журналі. Яку так і назвав "таксі на Дубровку" (х/ф "діамантова рука") https://megadriver.org…/288230376152614233/#post або той же Антон із Брестаhttps://megadriver.org …/288230376152293560/#post та власне людей, які думають про переродження свого автомобіля в "ретро-таксі" —безліч.
Не знаю чому, але саме до таких людей, які так дбайливо піклуютьсяпро своїх автомобілях, я відчуваю повагу. Хто замовляв таксі наДубровку
Може бути причиною того спогаду з дитинства. Коли після прибуттянічного поїзда біля залізничного вокзалу за відсутністю іншоготранспорту, батькам під пахвою зі мною доводилося мало не під колесакидатися на переріз автомобілю, що проїжджав повз, з "шашечками" внадії хоч як то добратися до дому ...
Ще з тих часів мені запам'ятався кректуючий звук роботи двигуна "мотора", звук дверей, що захлопуються (а-ля холодильник "зІЛ"), басистий голос таксиста і… зелений "вогник", або "маячок" (називайте як кому зручно). Саме про останній і йтиметься у моємусьогоднішньому записі.

"зелений вогник"

Вони стояли на "москвичах" (х/ф "зелений вогник" 1965 р.В.) та "21Волгах", що надавало їм якийсь антураж і гарну впізнаваність.
Тоді на "не заселених" і перенавантажених рекламними щитами тавивісками вулицях наших міст такий "вогник" виднівся з далека. Ідля багатьох, іноді не зовсім тверезих пасажирів, такий "вогник"був тією рятівною "ниткою Аріадни", яка здатна була довестивтомленого громадянина до дому). Помаранчевих «гребінців», щосвітяться, і "зелених вогнів" було підготовчим етапом доналагодження сервісу в Радянському Союзі у сфері обслуговування до "олімпіади-80", що пройшла в 1980 році Москві. Так би мовити - "пілотний тест проект", що надовго утвердився в нашому побуті. Тимиавтомобілями, які остаточно і безповоротно витіснили конкурентів зринку послуг таксі і стали автомобілі - "волга ГАЗ 24". b>

Порившись у себе в гаражі, я "його" знайшов!
Знайшов саме такий (дивимось фото) зелений "вогник", про якомуписав вище. Хоч як це дивно, незважаючи на те, що автомобіль мій непотрапив у сім'ю "таксі-автомобілів" у його салоні, під водійськимкозирком зберігся роз'єм з живленням для підключення цього самого "ліхтарика".

Прийшовши додому, я перевірив працездатність "вогника" 12 вольтовою "кроною"... Плавно спалахнувши, "ліхтарик" осяяв темну кімнатузеленувато-синім світлом... Перед очима попливли картини здитинства. Я виразно уявив собі шум вулиці і звуки клаксонівавтомобілів, що проїжджають.
Ні, я не параноїк) Швидше володію почуттям прекрасного…
Вважаю що принцип роботи ліхтарика простий і зрозумілий? ! Включено- "вільне", виключено - "зайнято", або знято з маршруту "їду впарк".

як і тепер, вистачало шахраїв, охочих нажитися на нас із Вами, тобто. В даному випадку - на пасажирах)
***
(з приватної розмови з таксистом*) Незважаючи на те, що план зізбору грошей був "суворим" навіть на ті часи (щоденна виторгстановив близько 30-35 рублів) водії примудрялися заробляти в разибільше. Адже підприємство влаштовувало що працюючи у дві зміни 2водії привозили на день приблизно 70 рублів. Помножимо цю цифру на365 днів на рік і отримуємо 25 500 рублів! ***
Чи варто було за таких доходів турбуватися про порядність своїхпідопічних, якщо за рік вартість автомобіля окупалася з лишком? Звичайно ж — ні)
Однак не варто забувати про ОБХСС та інших працівників "органів", які "годуються" на таксистах.
Їх недремне око невсипуще контролювало процес обороту коштів удержаві. І служба таксі була не винятком…
Природно робилися спроби приховування доходу водіями таксі, алезробити це було вкрай складно. Відключити опломбовані 8-ма пломбамитросик спідометра, редуктор-трійник таксометра, сам таксометр і тойсамий "вогник", було неможливо. ОБХСС. Зупинити такого таксистапочитав за честь навіть працівник ДАІ.
Але жити як треба було і таксисти вигадували безліч способівнелегального заробітку, таких як торгівля спиртними напоями і...але мова в даному випадку йдеться не про це!
/>
Як же викручувалися водили-таксисти запитаєте Ви нарешті? тому Васще трохи)))
***
Строганова професор Н. Е Розанов: "у рукавичковому ящику таксишної "волги" часто виявлявся загадковий набір предметів, на першийпогляд зовсім не пов'язаних один з одним. Це гранована склянка івміщена в неї кулька для гри в настільний теніс. Розгадка проста.Обидва предмети були частиною звичного дозвілля таксиста вперезмінок.Власний стакан використовувався за прямим призначенням -випити холодного газування в безкоштовному сатураторі.Апарати збезкоштовною газованою водою були неодмінним атрибутом кімнатвідпочинку будь-якого великого гаража, тим більше таксопарку, таксамо, як і в будь-якій кімнаті відпочинку стояв стіл дляпінг-понгу.Ракетки, дошка та сітки, зрозуміло, надавалисякерівництвом парку, а дефіцитні целулоїдні кульки таксисти возили зсобою."
Але, іншим, За істиною цінним цінним атрибутом просунутих таксистівза часів боротьби з розкраданнями соціалістичної власності бувспеціальний ковпачок, що одягається на скло "зеленого вогника" –індикатора включеного лічильника і, як наслідок, зайнятостіавтомобіля пасажирами.
Механізм приховування нелегального доходу був дуже простий. Водійодягав на ліхтарик непрозору заглушку, в якій скло було прикритезамшею. Ліхтарик — гас…
Однак старі, які побачили життя, працівники ОБХСС не бажали бути "картонними дурилками" і блискуча пильністю перевіряли чесністьводія за температурою плафона. При тривалій роботі він дуже сильнонагрівався, особливо, якщо був прикритий замшевим «компресом»фальшивого скла.

Ось така ось історія маленького і втраченого сьогодні своєїактуальності зеленого вогника. Для когось він був легко впізнаванийза життя "в тій країні", комусь досі не дає спокою, то тут то тампроскакуючи в роботах наших колег драйвівців) А між іншим, справжній «зелений вогник» », навіть у перебудовні часи вже післяепохи «боротьби з розкраданнями», було неможливо купити.
Підприємці, які займаються легальним приватним візництвом, спочаткуспоруджували його з підручних коштів. А тепер знайти цей "артефакт"і поготів важко знайти у вигляді його раритетності. Проте деяким, особи наполегливим "волговодам", все ж таки вдається роздобутисимвол тієї епохи і того часу і впровадити його в свої проекти на "МегаДрайвер ".
----
Удачі всім Вам, читачі і ні жезла ні цвяха!
Нехай Ваші машинки радують Вас своєю злагодженою роботою ще не одинрік до ряду! А так би мовити для підняття настрою, ділюся з Вамифото, яке "відкопав" у процесі підготовки цієї записи вжурналі)

Усміхаємося, пишемо відгуки; )
Особливо дякую всім Вам читачі за поправки та доповнення.
Всім Вам я дуже вдячний і вдячний!
Разом ми зробимо цей світ цікавішим!

"працівники ОБХСС не хотіли бути "картонними дурилками" і блискучапильністю перевіряли чесність водія за температурою плафона. Притривалій роботі він дуже сильно нагрівався, особливо, якщо бувприкритий замшевим «компресом» фальшивого скла.

Ось така ось історія маленького і втраченого сьогодні своєїактуальності зеленого вогника. Для когось він був легко впізнаванийза життя "в тій країні", комусь досі не дає спокою, то тут то тампроскакуючи в роботах наших колег драйвівців) А між іншим, справжній «зелений вогник» », навіть у перебудовні часи вже післяепохи «боротьби з розкраданнями», було неможливо купити.
Підприємці, які займаються легальним приватним візництвом, спочаткуспоруджували його з підручних коштів. А тепер знайти цей "артефакт"і поготів важко знайти у вигляді його раритетності. Проте деяким, особи наполегливим "волговодам", все ж таки вдається роздобутисимвол тієї епохи і того часу і впровадити його в свої проекти на "МегаДрайвер ".
----
Удачі всім Вам, читачі і ні жезла ні цвяха!
Нехай Ваші машинки радують Вас своєю злагодженою роботою ще не одинрік до ряду! А так би мовити для підняття настрою, ділюся з Вамифото, яке "відкопав" у процесі підготовки цієї записи вжурналі)

Усміхаємося, пишемо відгуки; )
Особливо дякую всім Вам читачі за поправки та доповнення.
Всім Вам я дуже вдячний і вдячний!
Разом ми зробимо цей світ цікавішим!

"працівники ОБХСС не хотіли бути "картонними дурилками" і блискучапильністю перевіряли чесність водія за температурою плафона. Притривалій роботі він дуже сильно нагрівався, особливо, якщо бувприкритий замшевим «компресом» фальшивого скла.

Ось така ось історія маленького і втраченого сьогодні своєїактуальності зеленого вогника. Для когось він був легко впізнаванийза життя "в тій країні", комусь досі не дає спокою, то тут то тампроскакуючи в роботах наших колег драйвівців) А між іншим, справжній «зелений вогник» », навіть у перебудовні часи вже післяепохи «боротьби з розкраданнями», було неможливо купити.
Підприємці, які займаються легальним приватним візництвом, спочаткуспоруджували його з підручних коштів. А тепер знайти цей "артефакт"і поготів важко знайти у вигляді його раритетності. Проте деяким, особи наполегливим "волговодам", все ж таки вдається роздобутисимвол тієї епохи і того часу і впровадити його в свої проекти на "МегаДрайвер ".
----
Удачі всім Вам, читачі і ні жезла ні цвяха!
Нехай Ваші машинки радують Вас своєю злагодженою роботою ще не одинрік до ряду! А так би мовити для підняття настрою, ділюся з Вамифото, яке "відкопав" у процесі підготовки цієї записи вжурналі)

Усміхаємося, пишемо відгуки; )
Особливо дякую всім Вам читачі за поправки та доповнення.
Всім Вам я дуже вдячний і вдячний!
Разом ми зробимо цей світ цікавішим!

"все ж таки вдається роздобути символ тієї епохи і того часу івпровадити його у свої проекти на " МегаДрайвер ". Удачі всім Вам, читачі і ні жезла ні цвяха!
Нехай Ваші машинки тішать Вас своєю злагодженою роботою ще не одинрік до ряду!
сказати для підняття настрою, ділюся з Вами фото, яке "відкопав" упроцесі підготовки цього запису в журналі)

Усміхаємося, пишемо відгуки; )
> Особливо дякую всім Вам читачі за поправки та доповнення.
Всім Вам я дуже вдячний і вдячний!
Разом ми зробимо цей світ цікавішим!

> "все ж таки вдається роздобути символ тієї епохи і того часу івпровадити його у свої проекти на " МегаДрайвер ". Удачі всім Вам, читачі і ні жезла ні цвяха!
Нехай Ваші машинки тішать Вас своєю злагодженою роботою ще не одинрік до ряду!
сказати для підняття настрою, ділюся з Вами фото, яке "відкопав" упроцесі підготовки цього запису в журналі)

Усміхаємося, пишемо відгуки; )
> Особливо дякую всім Вам читачі за поправки та доповнення.
Всім Вам я дуже вдячний і вдячний!
Разом ми зробимо цей світ цікавішим!

>