Тест заднього стабілізатора.

Катнув зі стабом, благо дороги не особливо слизькі. Я остаточноувірував у релігію "двох стабілізаторів", та є багато тонкощів уцій вірі, які зводяться всього до одного параметра - опору накручення даного вузла. Під різні умови потрібні різні стабілізаториабо їх відсутність. З будь-яким покриттям, швидкість вище 70км/год, не залежно від типу повного приводу, і не бере участі в тріальнихдисциплінах два стаби необхідні.
Помічено:менш виражена надмірна повертаність у затяжних поворотахна швидкостях 60+;
природно зменшився крен;
при різкому об'їзді, наприклад ями, немає страху зачепити асфальтдзеркалом, а раніше був; на постійній швидкості розкачати моженавіть "лосиний тест" зможе пройти, але боязко.
Не було можливості в гальмуванні з 90 км/год спробувати розкачатиавто, але обов'язково спробую. Всі згубні впливи на артикуляціютестуватиму пізніше. Один мінус вже проявився - дуже риплятьполіуретанові втулки, потрібно впроваджувати прес масляни длямастила, або ставити гумові втулки. Гума набагато м'якша і весьвузол менше триматиме крен на малих амплітудах. Змащення загрожуєприскореним зносом самого торсіону, так як на неї налипне абразив ібуде його "гризти", в цьому випадку потрібно ізолювати місце тертяметал - поліуретан від абразиву, в моєму випадку це потрібно тількиз внутрішніх сторін втулок, так як з зовнішніх, убоге рішення звідбійниками, із цим впорається на ура.