Довгий час планував поїхати в гості. Домашні турботи забираютьбільше часу, ніж хочеться.Зрештою було прийнято рішення їхати.Іточка! Виїзд із міста намітили на 4 жовтня.Весь тиждень не мігдочекатися цієї дати.
===== =========================================================
День №1
У п'ятницю навіть з половини дня відпросився на роботі, щоб скорішевиїхати. Само собою разом зі мною поїхала моя улюблена дівчинаzazhigalochka. Її, не менше, ніж мені хотілосяпомандрувати.
Отже о 16.00 за Київським часом виїжджаємо з дому. Попереду майже200 км "дороги". Написав це в лапках, бо самі знаєте які дороги внашій країні. До поїздки активно вирішував питання з нестійкоюроботою двигуна. Незадовго заправився на ANP бензином на основіетанолу. Тип нове покоління біопалива за низькою ціною. Вона якзавжди вабить і потім завдає проблем. Я припускав, що машинка гіршетрохи поїде, але щоб вона взагалі практично не їхала, в мої планине входило. Двигун відмовлявся стабільно працювати і його тряслолегше ліжка у шлюбну ніч. Насилу доїздив 10 л цього гівна не дужеякісного бензину. Зрештою вирішив розщедритися і заправився на WOG.Бензин там виявився в рази кращим. Тяга, прийомистість і витратаодразу потішили. Діти, заправляйтеся на WOG. Це реально економитькошти і нерви. У поїздку їхав вже на хорошому бензі і задоволеннявід їзди множилося з кожним пройденим кілометром траси. Однак таксамо стрімко воно і ділилося через жахливу якість дороги. Вдув уколеса по 2.0 атм для кращого накату по трасі і відразу відчув усінерівності та ями. Місцями аж дратувало покриття. То хвиля, то яма, то латка заввишки з бордюр, то канава на підлогу дороги завширшки зколесо. Це піпець. Почувався водієм Т-34 на танковому полігоні.Скажу відверто, дорога по всьому шляху була капосна. Але при в'їздідо Полтавської області якість полотна була на порядок краща. Тамвдалося трохи розслабитися від трясучки та нервозності.Це все-такинапружує в дорозі. Тримаючи стрілку в межах 80-90 км/год узвичайному режимі і 100-110 км/год на обгонах Ми благополучнодісталися Полтави. Вже стемніло, міста ми не знали і товариш чекавнас на околиці міста, щоб разом проїхати ним до його будинку.
Із самого початку відчувався каверз. Ну не може бути скрізь добре.Якщо на трасі дорога непогана. Те за ідеєю в місті має бути якмінімум так само, може трохи гірше. Але те, з чим я зіткнувся, докидобирався до дому, не описати. Звичайна проїжджа вулиця в дві смугибула зрічена ямами в незліченній кількості. Ну, приїхали, подумавя. Хоча сподівався, що це просто такий шматок дороги недолатаний, адалі чекав чогось рівного і нормального. Не дочекався. Скрізь ями.Скрізь канави та нерівності. Причому відразу порівняв із Сумськимидорогами і дійшов висновку, що у нас все ж таки краще буде покриттяв місті. З горем навпіл дісталися додому! Дворові дороги також дужерозбиті. Хоча й у нас це активно процвітає. Тут не причепишся:)
Вечір п'ятниці пройшов у режимі відпочинку після поїздки тазнайомства з батьками та домашньою обстановкою.
Коментарі8
Фотосет у тебе Леха - бомба, у нас вже немає листя =)))
У нас вже опали практично. Я дивом встиг сфоткатись перед цим )
Напевно Яна підказала? =)
А хто ж ще) вчасно нагадала.
Це точно)))
Так ... познайомився Леха з нашими дорогами - у разі війни їх і знищувати не треба =)))
УУУххххх ті - ЛЕХА СУПЕР, дуже цікаво! =)
Дякую. Радий що оцінив.