Перше знайомство з Sierra

Півроку тому терміново знадобилося авто для роботи.
За відповідну суму доларів вибір упав на фордик сієрра з 2-хлітрами під капотам, 1985 року народження.<
За переконливими запевненнями продавця авто в найближчий ріккапіталовкладень не вимагав.
А оскільки авто терміново потрібен був, то оцінивши швидкимпоглядом стан, авто було куплено. Про що я почав шкодуватибуквально через пару днів.
І так:
Зовнішній вигляд-задовільно.
Салон-на трієчку.
Ходова-тверда четвірка.
Тормоза-на заміну.
Двигун-убитий. (як виявилося згодом.)
Поїздивши тиждень на авто я переконався, що даний екземпляр надтоненажерливий.
По місту апетит був від 15 до 25 літрів.
А трасою чомусь їв 8л.
І це до того ж, що стояв рідний карб веббер.
Почалися часті поїздки по карбосниках.Внаслідок чого з'явилисяпровали, тупість зникла тяга, а апетит так і не зменшився.
В результаті порадили поставити Солекс. В як надалі виявилосядаремно. До речі рідний робочий карб Веббер я можу продати занеобхідністю. На додаток новий розподіл вал. Трохи пізніше напишупро всі пригоди з двигуном. І про те, чого було досягнуто дляперетворення тазика з болтами в породистого скакуна.