Останні дні W126-го

Після успішного розбирання 210-го пересів назад на 126. Покатався, насолодився і вирішив що треба продовжувати розпочате, інакше вононе закінчиться. Дуже не хотілося розбирати таку машину.
< Насамперед витяг мотор із коробкою і поступово почав звільнятипідкапотний простір. І сидінь).Так само зняв і викинув підкапотнуперегородку через яку дуже багато сміття та болота залишається врайоні втулок стабілізатора.І після експлуатації авто без неї можусказати що правильно зробив.Тепер вода не затримується ніде.
> Після зняття жабо і корпусу грубки я остаточнозасмутився.Механічний краник на обігрів двірників мав тріщину іантифриз потихеньку роз'їдав кузов під собою. Що з цим робити, томущо я дуже далекий від кузовного ремонту, і для мене це страшно.Поспілкувавшись із братом, заспокоївся і трохи роздумів менепривели до не дуже доброї думки. Мені не подобалося що у 126 немаєфільтра салону, + вентилятор пічки та вся пічка не викликалазахоплення. Вирішив впхнути грубку від 210, про що трохи шкодую.Можна було ще трохи помудрити про це. Трохи більше і має трохи іншуформу. Бо треба було все одно варити, то чому б не поставити тудишматок від 210. Але косяк у тому, що тепер у мене майже не будебардачка.