Відпустка 2016. Figueras (ES).

Ехала я з Женеви... І зітхала... Так мене місто торкнуло непо-дитячому. Хоча за законом жанру, Женева мені повинна була б і неособливо сподобатися, я відпетий холерик, людина гаряча, пристрасна, що відрізняється різкою зміною почуттів, які в менезавжди глибокі і захоплюють цілком))) Чинна, чиста, спокійна, багата і умиротворена Женева, повинна була б залишити мене з меншяскравими враженнями ... Ан нет!
Наступний ночівля був запланований за двісті кілометрів від Женевив нудному провінційному містечку на півдні Франції – Монтелімар, номер був замовлений в Appart'City Montelimar*** Заклад себепозиціонує як апартаменти, насправді тут була невелика кухонька зплитою, мікрохвильовою піччю, чайником і повноцінним холодильником… Але в номерах брудно, ліжко якась сіра, і маса арабів… Ціапартаменти я нікому не рекомендую, хоча вартість як у європейських3 зірках. Своєї відпустки – місту Фігерас, у театр-музей свогоулюбленого художника Сальвадора Далі! Я завжди була прихильницеютворчості Далі. У цей музей у Фігерасі, в місті, де народивсяСальвадор, варто їхати все ж таки людям, добре підготовленим, захоплюючим художниками-сюрреалістами, або з висококваліфікованимгідом. Мені пощастило, у мене було і одне, й інше. У Фігерасі менітрапився гід, майже мій земляк, виходець з Івано-Франківська, алеякий давно вже живе в Іспанії. Довге кучеряве чорне волосся злегкою просіддю, сережки у вухах, і сексуально гравуючий голосвидавали в ньому справжнього Мачо))) Плюс до шаленої зовнішностівін був дуже непогано знайомий з біографією мого улюбленогохудожника, і навіть розповів купу цікавих історій, про які я ранішеі не чула… Було дуже багато цікавих речей у музеї, які б я непомітила сама, символи, які складно осмислити самостійно, якби гідне звернув на них увагу. Пізніше, вже по дорозі до Барселони, ядовго осмислювала почуте, що дозволило мені краще зрозуміти те, щоя побачила. 6
7
8
Хоча я була готова до творчого прояву параноїдального характеру, музей мене вразив уже на вході.
У театрі-музеї намішано всього потроху :живопис, нариси, незавершені картини, скульптури, ювелірки, інсталяції. Зрозуміло, що Далі — геній, і його закидонів мені було зовсім не надто. Епатажу всьому, глузування, підкол у кожному його творі. Далі подобалисяжіночі груди маленьких розмірів, він боявся великих бюстів, анайбільше любив у жінках попку)). Якийсь час у нього були коханцічоловіка.І навіть образ Федеріко Гарсіа Лорка можна спостерігати нев одному полотні Далі, звичайно ж, крім тих, де він писав своюУлюблену Жінку… За іронією кохання Далі пробував загравати з ПолемЕлюаром – французьким поетом, але побачивши його дружину Галу (ліночку Дьяконову), закохався без пам'яті. Їй 35, йому – 25.Незважаючи на це, Гала покинула багатого і знаменитого Елюара іпішла до бідного, «хворого» та закоханого генія. Розуміючи, щофактично повів у друга дружину, Сальвадор як «компенсацію» написавйого портрет. А одне зі своїх полотен - «Ставність пам'яті»Сальвдор Далі написав під впливом теорії відносності Ейнштейна)).Далі дуже любив солодощі і в обмін на розробку логотипу компанії«Чупа-Чупс» зажадав не грошей, а льодяників щодня. Але такукількість льодяників він з'їсти не міг, то дуже скоро він придумавжарт — приходив на дитячий майданчик, облизував «Чупа-Чупси» ікидав їх у пісок. Ну чи не придурок? !)))) Але на те він і геній…Щось незрозуміле, написане на полотні, перетворюється на страшнийчереп у відбитку на пляшці
Одним словом, від природи він був куди нормальніший за всякі ВанГоги і Врубелі, але старанно з цим боровся. Багато і стараннодивував. І зрештою майже збожеволів насправді. Коли всі геніїперемруть, я залишуся в гордій самоті - так він говорив про себе... Після смерті Коханої Жінки цей дивак вже не створив нічоговартого. Він сидів удома і не спілкувався з людьми, плутався у часіта просторі. А в портретах Гали, що перебувають у його будинку, вінтак і не зумів розпізнати улюблене обличчя. Гала була набагатокрасивіша, сказав він перед самою смертю…
"коли всі генії перемруть, я залишуся в гордій самоті - так вінговорив про себе ... Після смерті Коханої Жінки цей дивак вже нестворив нічого вартого. Він сидів удома і не спілкувався з людьми, плутався у часі та просторі. А в портретах Гали, що перебувають уйого будинку, він так і не зумів розпізнати улюблене обличчя. Галабула набагато красивіша, сказав він перед самою смертю…
"коли всі генії перемруть, я залишуся в гордій самоті - так вінговорив про себе ... Після смерті Коханої Жінки цей дивак вже нестворив нічого вартого. Він сидів удома і не спілкувався з людьми, плутався у часі та просторі. А в портретах Гали, що перебувають уйого будинку, він так і не зумів розпізнати улюблене обличчя. Галабула набагато красивіша, сказав він перед самою смертю…