Нестандартна покатуха клубу ОРМ у стилі Рейд! (це було круто)

Сьогодні субота, жахлива погода, йде дощ, усі нормальні люди сидятьудома під пледиком, п'ють гарячий чай і дивляться тілик)))) але намце все не заважає розважатися)) ))
Є у мене старий друг, такий же злегка "зіранутий" як і я))) і осьми вирішили цей чудовий вихідний провести в багнюці, під дощем, і внайжахливіших нетрях лісів!
>

З вечора, я приготувала смачну туристичну собою і вранці висунуласьна бубі на місце зустрічі (ну власне на цьому роль бубизакінчується) і на головне місце виходить справжній боєць, пожирачколод ( як сьогодні з'ясувалося) - Land Rover Паші Ластівки )))

Ранок, ще все спокійно! Зібралося близько 20-25 машин, всі такі злімонстри, які не те, що в лісі, вони на гори залізуть.
Місце зустрічі)
Ми в серединці)
Ні слів)
Наш драйвер)))
Головнокомандувач )))
Старт був близько 55 км від Києва, висунулися на місце, за легендоютреба було проїхати з точки А (старт) до точки В (фініш) по певномукоридору (ширина його 5). Км), знайшовши оптимальну дорогу (хочадорогий це не те, що не назвеш) це просто пипець якийсь)). І так, стартанули, і вирішили, що ми найрозумніші, поїхали максимальноблизько до внутрішніх точок коридору. Ну і звичайно заїхали в такийпопандос) кружляли близько 2 годин. Хоча ні, ми не кружляли, ввалювали в ями повні води, пролітали в 1 см. Від дерев, підминалипід себе цілі лісоповали дерев, лякали лісників. Ехали ми їхали, ажзголодніли, вирішили не гаючи часу перекусити по дорозі) Я всімвидала по порції смачного пирога, ммм, і тут наш драйвер налітає наякусь величезну колоду, яку ми чомусь не помітили ... ІІІІ ... Як усповільненому кіно, пиріг летить на всі боки, якась фігня летить збагажника в салон, але чому то все іржуть)))) Пауза, доїли … іпоїхали далі! гілок (половина яких ми привезли у салоні на фініш).Начебто виїхали на потрібну стежку їдемо навігацією, все чудово, ловимо лісників із запитанням — ми проїдемо там? Вони кажуть, щонавряд, там велика вода, але ми з розумними обличчями, кажемо, що внас же всюдихід)) це були фатальні слова!
З розгону ми влітаємо в цю калюжу (величезну калюжу) і там ізалишаємось. Права сторона машини по половину дверей у машині. Пашапитає — ну що вода вже в салоні? )) За цих слів, ми всі вивалюємосяз машини, Паша тягне лебідку до дерева, штурман просто ходитьнавколо машини зі словами ой-ой-ой, я вистрибнула з машини нерозрахувавши глибини калюжі і висоту моїх чобіт, провалилася посаме не хочу))) не втримавшись на ногах ввалилася в якісь колючікущі) Намагаючись ще утримати в руках фотик.
Вибралися з калюжі, з чобіт тече вода, вся в бруді та колючках, залізла в машину і через якихось 10 хвилин ми були на фініші!
Мінус поворотник)< Шматок дерева в колесі)
Суворі суперники втрачали навіть скла)))
з собою.
Через тиждень на Чайку, а в жовтні на 24-ох годинну гонку!