Кріплення педалі зчеплення

Рівне через два місяці, після придбання "віваріка", він підніс меніне велику неприємність. До Опеля у мене були Toyota Rav-4 (2002), Toyota Camri (1991) і найперший - дизельний Ford Escort (1988).ЗToyotами практично проблем було мінімум (одне слово-Японець), хочана кожній з них я від'їздив від 5-8 років і в здебільшогообслуговувався на тому самому СТО в Києві, тому що тільки переїхавз Одеси до Києва по роботі на 1 рік (а застряг на 12 років) ігаража свого не було, а ось перший Ford Escort для мене як дляавтолюбителя-початківця був як випробувальний полігон, доводилосякрутити самому, що не виходило-їздив на СТО. Що педаль зчепленняповелася якось не правильно, педаль зчеплення почало натискатисядуже туго (правда я місяць їздив з трохи тугуватим ходом педалі) іщоб нормально включити першу передачу доводилося вичавлювати педальдо повного упору в підлогу і сама педаль у вільно підвішеному станістала ходити По сторонах. Дотягнувши до першої можливості виповзтиз рухомого затору по окружній, заїхав на парковку "практикера" івідразу оглянув саму педаль зчеплення, дійсно педаль вільнохиталася вліво-вправо, присвітивши ліхтариком, заглянув під торпедуі виявив, що кронштейн болту, який теж не затиснутий і на ньомукронштейн з педаллю бовтається.
Реально оцінивши ситуацію, я тупо вбив 2 години часу в "практікері"та "новусі", зачекавши, поки трохи розсмокталася тягучка поокружній. Коли потік машин уже почав рухатися, виїхав і я.
Живу за містом за 20 км від окружної дороги і не поспішаючи, намагаючись часто не перемикатися, доїхав додому і тільки заїхав удвір, заглушив двигун, як педаль звалилася на підлогу. Лише тоді явиявив, що на кронштейні, відламалися всі "вушка в місцях кріпленняз болтами. -їх болтів з відламаними вушками, які вільно оберталисяале не викручувалися. Я тихим і не добрим словом згадав усіхматерів Лутонців, які збирали наші машини, невже важко було гайки збоку моторного відсіку приварити до корпусу?
На допомогу довелося кликати тестя і спільними зусиллями викрутилизаповітні 3-і болта із залишками відламаних вушок. > Все вдалосклалося, до другої години пошуків знайшов у приватному будинкугараж з домашнім майстром, який не відмовився допомогти за 150грн, і приварив усі відірвані "вуха" з додатковим укріпленням цихотворів та фарбуванням кронштейна, пообіцявши, що ходитиме довшеніж новий...
На радостях помчав додому збирати всю педаль і прикручувати намісце. Єдино не зрозумів навіщо потрібен і звідки пластиковийогризок (весь у солідольному мастилі був) на самій педалі зпротилежного боку (див. Фото -2 обведене в червоний кружок) відкріплення самого штока зчеплення?
Може хтось підкаже? Я його прибрав взагалі, вирішив що це уламоквід зворотного циліндрика або пружинного механізму, став ритися вінеті, але жодної точної інформації не знайшов. Закріпив все намісце, з торпедою, що бовталася, завівся, вичавив зчеплення іобалдел, на скільки м'яко воно вичавлюється, але стало схоплюватибільше ніж на середині ходу педалі.
Третій день їжджу, насолоджуюся своєю роботою і роботоюзчеплення.
Шановні бусівники, підкажіть, чи варто чіпляти на педаль цейпластиковий огризок і що він дає?