Швидкий Одеса - Санкт-Петербург

Вчора 27 січня, був день повного звільнення Ленінграда відфашистської блокади.
І я розповім про свою подорож до славного містаСанкт-Петербурга.
Зрозуміло, я готувався і переживав, адже в Пітері на мене чекаланаречена і мій кіт, саме за ними я збирався в дорогу.
Читав нескінченну кількість форумів, створював тему успівтоваристві MegaDriver.org Одеса (україна) з питаннями “А як? Ащо? А куди? А де? А може, хтось уже? ". Їздив спілкуватися з водіямиавтобуса "одеса — Санкт-Петербург" і питав у них, як люди проходятькордон.

Хто тільки й чого мені там не казав… то казали, що поїздка тількизакордонними паспортами, то говорили, що з тонуванням по колу неможна проїхати і не пустять, то говорили, що за ксенон менегальмувати будуть, то правила там жорсткі та штрафи величезні, тодороги платні …

А тепер я розповім, як воно все насправді.

І так, перед дальньою дорогий я заїхав і зробив ТО за системоюГБО.
Газове ТО та мийка.Можна ще нанести на лобове скло антидощ.

ГБО має бути вписана в техпаспорт обов'язково. Купив вогнегасник, аптечку (моєї легковажності немає межі і за рік володіння машиною умене не було ні аптечки, ні вогнегасника, тому що я дуже дурень, мабуть), шильду "UA", переобжів дроти для прикурювання, а мійсупутник і хороший товариш вирішив взяти пускозарядний пристрій, про всяк випадок. У Росію українцю на автомобілі?
1. Внутрішній паспорт громадянина України або закордонний паспортгромадянина України.
Особисто я у вересні 2015 року летів літаком за закордоннимпаспортом громадянина України.
13 січня 2016 року я перетинав кордон за ВНУТРІШНІМ паспортомгромадянина України.< br/>
2. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на якомуперетинаємо кордон. Т.К. Я є власником ТЗ за техпаспортом, тодовіреність не потрібна на перевезення авто через кордон. Якщо вине власник машини, то маєте бути вписані в техпаспорт як людина, яка має право керування, або мати при собі нотаріальну довіреністьна автомобіль. У і довіреності обов'язковий запис, який дозволяєвивезення авто за кордон України. Ті, хто користується авто напідставі тимчасового реєстраційного талона без довіреності, кордонне перетнуть.
3. Посвідчення водія українського зразка АБО міжнародне посвідченняводія.
4.Карта міжнародного автомобільного страхування. Іншими словами "грінкарта", як її називають у народі. Купити її можна у будь-якомувідділенні будь-якої страхової компанії. Я робив грінкарту намінімальний термін дії — 15 днів. Коштує така грінкарта в Україні451 грн. І діє для Росії, Білорусії та Молдови. Ця сума однакова увсіх страхових компаніях.
5. Шильда "UA" на авто. Чи не документ. І начебто вже не потрібно.Але я вирішив не ризикувати такою дрібницею і на багажникприклеїв.
6. На російському кордоні попросять ксерокопії паспорта тасвідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорта). Такапослуга коштує прямо на кордоні 100 російських рублів за внутрішнійукраїнський паспорт та 50 рублів за український закордонний паспортта приймається оплата тільки в рублях (хоча в мене прийнялиукраїнські 35 гривень). Краще зробити ксерокси заздалегідь. Ідешевше, і біганини менше на митниці.

Ось і все, що необхідно для перетину кордону.

А тепер детальніше про саму дорогу, проходження кордону та іншідрібниці. Виїхали ми о 5:30 ранку. Попередньо з вечора я заправив20л бензину на заправці Socar. А на виїзді з міста вже вранці язаправив 35л газу на заправці WOG.
На кожній заправці я заправляв по 35л газу в порожній 43 літровийтероїдальний балон. Газ я викочував до самого кінця і по кількаразів вручну переходив з бензину на газ знову, щоб "добити" балондо максимального спустошення. Було морозно і на дорозі ожеледиця.Їхали не поспішаючи трасою, т.К. Дорога була того дня в ролільодової ковзанки з ранку.
Найгірша ділянка дорожнього полотна на трасі E95 Україною —Черкаська обл.
У Київській обл. Зачепилися за Land Cruiser 200 та їхали 150км\чуже впевнено.

У Києві ми вирішили поїхати цим шляхом і заздалегідь з'їхали з Е95, щоб не їхати через центр міста. Поїли, заправилися і знову вдорогу. У Києві мене переклинило купити жовту шильду "гАЗ" або "! "у вигляді квадрата або трикутника. Думав, може потрібна для їздиРосією чи Білорусією. Але на жодній заправці в Києві такої знайденоне було. Навіть заїжджали до дилерів Toyota, Kia, Chevrolet, Maserati. Ніхто навіть не знає, що це за шильда така. До речі, вонанафіг не потрібна, якщо що.

Далі ми мимохідь завітали до Чернігова.

Ось, так нас зустрів Чернігів.
Чернігівська обл.
>

Кордон необхідно було перетнути в пункті пропуску "сеньківка".Відтак у Чернігові необхідно з'їхати з траси Е95М01 і поїхати надорогу Р12, а з неї на Р13, яка доведе нас до самого кордону.
Для тих, хто не в курсі, зараз українським громадянам необхідноперетинати кордон із РФ безпосередньо. Тобто. Не можна потрапити доРФ, заїхавши через Білорусь. На міграційній карті має стояти штампРосійської Федерації. А ось навпаки — будь ласка.

На кордоні деякі митники України поводилися як мудаки тахамили.
Стою на огляді авто та речей, біля вікна . Віддав паспорт татехпаспорт. Митник біля машини каже "водій, відкрийте багажник". Яхотів виконати вимогу, але митник із віконця кричить мені "куди тиб*ять" пішов? ! Йди сюди! Я кому говорю, б*ять? !". А другий зновуповторює "відкрийте багажник". Я попросив товариша смикнути ручкувідкриття багажника і залишився стояти на місці.
Якого хера я повинен слухати подібні речі мені не зрозуміло Хочабажання плюнути в обличчя було присутнє.
Особливо нічого не доглядали в машині.
На російському кордоні зі мною та товаришем були більш ввічливі тапривітні, спершу видали міграційні карти, щоб ми заповнили їх відруки та отримуємо талон про кількість пасажирів в авто, потімвідправили на огляд автомобіля та паспортний контроль.
< Ось тут ми стояли дуже довго, тому що попереду попалися хлопціз Азербайджану, які ледве "бельме-шельдермі" російською, а за нимище дві такі ж машини.

<
А за фактом все дуже просто.
У першому вікні паспортний контроль.Всі підходять по одному іотримують російські штампи на міграційну карту.
Друге вікно — огляд та декларування автомобіля.
Необхідно оформити тимчасове ввезення транспортного засобу, заповнивши дві однакові пасажирські митні декларації від іменівласника та пояснювальну з простими питаннями "куди їдете? Навіщоїдете? Хто зустрічає? " і т.Д. Все заповнює власник авто.
Ось, так виглядає пасажирська митна декларація на авто. Заповнюєтеі з техпаспортом, ксероксами паспорти передаєте у друге вікно, атим часом відбувається Огляд автомобіля Всі речі з багажникапросять покласти на залізний постамент, відкрити всі двері, ящики, бардачок, капот і багажник. Інструментами під килимком багажника, адругий сів на місце водія і запитав: "як тобі тачка? " Якого року? Який пробіг? А то я собі Mazda 3 взяв і вибирав між нею таCivic-ом".
Чудово побалакали. Він здивувався, коли дізнався, скільки у настака коштує в Україні і сказав, що я мажор.
На тому ми й вирішили:повернули всі документи і побажалиудачі.Огляду особистих речей не було. Ми поїхали до останньогошлагбауму, де показали міграційні карти і віддали талончик зкількістю пасажирів. Т.К. Це найкоротший шлях доСанкт-Петербурга.
Ось, таким чином ми зробили гак по Росії і заїхали до Білорусії.Наш шлях лежав через славне місто Гомель, т.К. Треба було помінятивалюту і заправитися дорогою. При в'їзді до Республіки Білорусьстояв звичайний блок-пост ДАІ, де нас зупинили і попросилипред'явити документи на авто та міграційні карти. Також милийспівробітник ДАІ спробував заїкнутися за тонування авто та ксенон, але я був до цього готовий.
Технічний регламент щодо безпеки колісних транспортних засобів РФ, а саме пункт I "загальні положення", підпункт 4 говорить:/>
"дія цього технічного регламенту не поширюється на транспортнізасоби:2) ввезені на територію Російської Федерації на термін небільше 6 місяців і розміщені під митні режими, які не передбачаютьможливість відчуження".
А ксенон у мене штатний і довести протилежне неможливо, незважаючина жалюгідну спробу пред'явити, що на штатному ксенонівстановлюється омивач фар. Це стосується не всіх автомобілів.

Власне, нам побажали вдалої дороги та щасливого шляху. Це бувперший та останній раз, коли я спілкувався зі співробітникомавтоінспекції на території РБ та РФ. Вони зустрічалися дуже часто, але все лише проводжали поглядом і тільки.

Ось, так ось було в дорозі.

Перед Гомелем я помітив на узбіччі табличку, яка гласила, що назаправці можна придбати "чорну скриньку" для проїзду платнимидорогами. Ну, і заправитися я вирішив заразом. Заправитисязірвалася, т.К. На заправці приймають лише білоруські карбованці.Ні російські рублі, ні долари прийняти не захотіли (три наступнізаправки теж) і порадили шукати обмінник на кордоні чи Гомелі. Ащодо платних доріг, нам видали безкоштовно на першій заправці картуплатних доріг у Білорусії. І, як виявилося, платні дороги нам назаваді не зустрічаються.

Карта платних доріг РБ. Платну дорогу картою ми перетинаємо, алелише під мостом, навіть не заїжджаючи на неї. Таким чином, намможна не паритися з цього приводу. Власне, подякувавши за карту мипоїхали до Гомеля шукати обмінник. Завдання із зірочкою о 22:00 настарий Новий Рік у Гомелі знайти обмінник. Усі люди посилали лишена автовокзал. Зрештою, ми дісталися-таки до автовокзалу і зміниливалюту.
Дякую цьому цілодобовому обміннику.

І ось, тепер ми поїхали на заправку і заправили 35л газу аж за217000 білоруських рублів!
Або ж за 11$, або ж за 270Грн.

Тепер тримаємо курс на Могильов та Вітебськ. До речі, важливопам'ятати, що швидкісний режим у РБ не дає +20км/год похибкиспідометра, а лише +10км/год. І я це перевірив, будучисфотографованим одного разу в одному з населених пунктів нашвидкості 78 км/год. Ніч та снігова хуртовина не дозволили помітитизнак початку населеного пункту. Але ніхто ніде не пред'явив мені заштраф.

Після Вітебська на нас чекає блок-пост на кордоні Білорусія —Росія. Там просто перевіряють міграційні карти на наявністьросійського штампу для українців і все.
Тепер на Псков.
Росія здивувала дуже низькою кількістю газових заправок. Власне, цене біда, адже бензин у Росії коштував мені від 35 до 39 рублів залітр, що вдвічі дешевше, ніж в Україні і трохи дорожче заукраїнський бутан-пропан.

Потихеньку докотилися до Пітера. На дорозі були снігові колії таобгони робити було не завжди зручно.

Петроград царський, Ленінград блокадний, Пітер бандитський
Тільки в Ермітаж зайшли, поглянули на трон Царя-батюшки такультурно підлікувалися у культурній столиці.
Відзначилися на Палацовій площі. О 00:03 за російським часом 17січня 2016 р. Ми стартували назад на батьківщину з трьома людьми наборту, одним котом у пластиковій клітці і під зав'язку забитимбагажником. Навіть куртки скласти в багажник не вдалося. Цього разуперетинати кордон Росія-Україна потреби немає, тому їдемосухопутним маршрутом траси Е95 від початку і до переможного кінця —від Санкт-Петербурга до Одеси.

На Білоруській митниці все пройшло дуже легко і просто. Багажникпопросили відкрити, але не гальмували.
Документи на кота ніхто не просив. Його взагалі ніби не помітили.Поклацали лише шокер-ліхтарик, який я заздалегідь розрядив іпоклали назад у машину.

Дорога назад йшла в дуже хорошому темпі рівно до Одеської області.Того дня в Одеській області силами доблесних співробітників ДАІперекрили дорогу під населеним пунктом Любашівка.
Спочатку нам казали, що техніка "проривається" з Одеси і до 6 ранку18 січня дорога буде розчищена.
В принципі, даішники грамотно перекрили дорогу в місці, де є 3 АЗС.Люди могли пити чай, каву, їсти хот-доги та цивілізовано ходити дотуалету.
Я одразу заправився під зав'язку газом на одній із них і 15 годинмашина молотила на неодружених. Користування мотору трохи відцього, але вибору не було.

О 7 ранку вже говорили, що до 17:00 дорога буде розчищена.

<
До 14-00 простоявши 15 годин і більше, почали нервувати мужики такричати на співробітників ДАІ, що треба їхати, поки що ясно. А вжебуло близько 700–800 осіб. З ДАІць взяти нічого. Люди підневільніта самостійно не можуть приймати подібних рішень. Тим часом мидзвонили до обласної ради Одеси, всім-усім і до приймальнігубернатора Саакашвілі, з чиєї волі дорога була перекрита.Результату не було. Усі обіцяли серйозним голосом зв'язатися зУкрАвтоДором. Це було дуже "корисно" з огляду на нашестановище.

За підсумком, ми зловили машину з молдавськими номерами з бокуОдеси і нам водій сказав, що їде з Одеси! <
Тут натовп активних хлопців дружно послав співробітників ДАІ, пострибали машинами, об'їхали їх і кинулися у бік ЛюбашевськогоКПП. За ними кинулися ми. На КПП джипи проїхати встигли, а передлегковиками вибіг даїшник і поставив фішечки. Годину ми йоговмовляли. Дехто розвернувся і назад поїхав до заправок. А колизалишилося 4 машини, включаючи нашу, ми таки вмовили хлопцівпропустити нас. Нормально проїхали. Так, завдяки тому, що булаколія від позашляховиків. Інакше ми не проїхали б місцями. Аленічого надприродного та "двометрового" не було на дорозі, як нелякали нас даішники від початку.
Але, видимість була огидна. Місцями було видно 300 метрів, амісцями 5 метрів через завірюху. Не стільки сніг йшов, скількикрейда з полів і дорогою гуляв сніговий туман від вітру. До речі, так. З техніки — 4 машини та 1 грейдер. З боку Одеси жодної машини.Дві машини з ківшами були помічені неподалік кпп Любашівки, а рештабіля Червонопрапорця. Всі. Під Одесою техніки не було зовсім.

Ось так пройшла моя поїздка до Санкт-Петербурга з Одеси.розповісти.

За підсумками поїздки:

Було пройдено шлях у такий кілометраж.
Витрати на паливо (бензин+газ) склали 2920 гривень з урахуванням 15годинного простою на холостому ходу або 113 $ на поточний момент.Це ціна палива на весь маршрут і ще залишилося на момент приїздупівбака бензину та газу 15 літрів. Для порівняння, ціна квиткаОдеса — Санкт-Петербург становить 1785 гривень. Ціна найдешевшоїавіаподорожі Одеса — Мінськ, Мінськ — Санкт-Петербург становить 130євро. Ах, так.Ще я купив у Пітері оригінальну олію Honda 0-w20 інайдорожчий масляний фільтр фірми Knecht. Така олія в Українікоштує 70$ за 4л банку. Така олія в Росії коштує 31 $ за 4л банку.Я взяв дві банки та масляний фільтр за 500 рублів. Скоро поїдузнову до Пітера. Затарю ще чимось. Оригінальне масло за такою ціноюя готовий заливати.

Дякую за увагу.