PS Копірайтером даної статті є моя дівчина, а то мені лінькиписати)))
Два тижні відпустки, які хотілося присвятити морю і релакспронеслися зі швидкістю звуку.І підбиваючи підсумок-можна сказатищо поїздка видалася, м'яко кажучи, невдалою.Але все по-порядку.>
25 п'ятниця-останній вечір перед виїздом був дуже насиченим.Явиїжджала з Харкова, зустріч була в Черкасах, ночівля, і звідтистартували безпосередньо в Чорноморськ.
Програма була складена, як завжди, заздалегідь Тут описано все те, що ми хотіли відвідати.
Чорноморськ був обраний не випадково, тому що кілька років тому яїздила на літні 4-денні вихідні в це містечко, і враженнязалишилися Тихо, спокійно, при цьому вся цивілізація є, є депогуляти і що важливо пляж і море. Вода прозора, море чисте. Запляжем доглядають. Миколаїв. Прилаштувалися на березі біляяхт-клубу на привал, а ввечері на виїзді на нас чекалабагатокілометрова пробка з фур, легкових авто на шляху до міста.Добре, що ми прямуємо в інший бік. Хвилин 30 ми їхали- і на всьомушляху — колона з авто. Не рухається. Це патова ситуація людей, якіповертаються до Миколаїв, т.К. Наступного дня був понеділок-раб.день. А стоятимуть хлопці дуже довго, враховуючи, що об'їзноїдороги немає. Ситуація виникла через те, що габаритним авто (фурам)у період з 8.00 – 20.00 заборонено в'їзд до міста. Але деякі водіїсподіваються проїхати, тим самим перегородивши і так вузькуавтодорогу. В результаті легковики виходять заблоковані у ційколоні. Усі кричать, лаються і стоять. От і спостерігали ми цейкорок, що розтягнувся на багато кілометрів. А городяни нарікають нате, що найчастіше це відбувається кожних вихідних. Навіщо це всенаписала? Порада всім хто на машині - постарайтеся уникнутивихідних для проїзду в місто. Чорноморськ зустрів нас сліпучимсонцем і спекою. У плані було залишитися тут на чотири дні. Мизалишили машину на стоянці, біля міського пляжу (до речі авто можназалишити на ніч-є охорона), і бігом на море. Людей на пляжі багато.За кілька років тут нічого не змінилося, хіба активно забудовуєтьсяготелями прибережна зона. Місце для відпочинку можна знайти скрізьта на будь-який гаманець. Обладнані павільйони, навіси, є душові табезкоштовний чистий туалет. І багато розважалок. Тут чудововідпочивати з дітьми, вхід у море пологий і досить прозора вода. Намомент приїзду море було прохолодне, тому вдосталь насолодитися невдалося. І ми пішли обстежити берег, до того ж хотілося знайтимісце для ночівлі біля моря.Те, що це стік - відразу відчуваєтьсяпо запаху. Знаходиться це місце правіше від міського пляжу (протилежна сторона від порту і знаменитихЧорноморсько-Потьомкінських сходів). Прямо сказав, що краще б ми нефото пляжу виставили в інет, а інформацію про те, що 3 дні в морітече каналізація, яку прорвало і нікому до цього немає діла. А т.К.Течія, за його словами південна, то біла смуга біля берега - це і єканалізація в морі.
У результаті, вийшло що ми і не тільки ми, а вся маса народу здітьми, немовлятами, собаками і т.Д. .Д. Купалися у каналізаційнихстоках! Ось тобі й блакитний прапор узбережжю!
І ці факти підтвердила міська влада. Жах. Ми погуляли містом, переночували біля моря і вирішили їхати. Приїхати сюди булопомилкою № 1. Але передбачити все неможливо, на жаль…
Купивши у супермаркеті Чорноморська все необхідне, їдемо наТилігульський лиман. Так, далеко, це межа Миколаївської таХерсонської областей – але місце, що стоїть. Він відкриваєтьсяперед тобою прямо із траси. Берегова лінія досить велика, алевузька. Тут пісок, з дрібним черепашником. Найчистіша, прозорішавода навколо немає підприємств, будівель, немає взагаліінфраструктури, а отже немає скидів. Це місце, яке корисне своїмцілющим повітрям та водою.
Тилигульський лиман
7
А вода! - це щось неймовірне! Тепла ( градусів 27-28), прозора (мипірнали з маскою), бачили рачків, рибок. Так, не риф кораловийзвичайно, але… Насолода від приїхала конкретна. Зупинилися ми тутцілий день, і більшість часу я плавала. На повне захоплення менепривели пелікани, яких ми побачили і спостерігали буквально за 50метрів від нас. Враховуючи те, що лиман це місце гніздування різнихптахів, я зовсім не могла припустити, що тут мешкають ці великіптахи. Завадила нам грозова хмара, небо потемніло, почавнакрапувати дощ, при цьому вода стала бірюзовою… Загалом їхали мизвідси з небажанням, і потім я всю дорогу шкодувала, що ми незалишилися там довше. Це було помилкою № 2. Дотримуйся своєїінтуїції- і все буде добре…
Ту пробку до Миколаєва, яку я описувала – ми відчули на собі.Зрозуміло, треба було щось робити, і ми вирішили їхати четвертимрядом, впритул до фур, по роздільній, зовсім розуханій зеленійзоні. З нашою великоваговою широкою ластівкою – це щось! І мипроїхали! махнувши поліції крилом!
Пробка в 3 смуги
Нісаємося до Миколаїв- до знаменитого в колишньому містісуднобудівників.
По дорозі нам попалася численна зграя лелек, які розташувалися прямобіля траси, на гілках сухих дерев. Дивно, жвава траса, місце зовсімне спокійне і тут таке незвичайне видовище. Ми бачили цю зграю нашляху до Чорноморська. Але зупинятись не стали. А тут- знову вони іна тій самій ділянці дороги. Звичайно, зупинилися відобразити їх воб'єктиві камери. Цікаво - вони тут живуть? Машинку залишили наприколі, недалеко від центру. І пішки пішли гуляти по Миколаєву.Були біля адміралтейства, де встановлено погруддя засновника міста– Потьомкіна, який будував флот за часів правління Катерини.
Must-visit – це відвідування музею суднобудування, навіть якщо тине особливо цікавився цим питанням. Відвідати варто як мінімумтому, що більше ніде в Україні ти в такий музей не потрапиш!
У ХІХ столітті будівля, в якій знаходиться музей, була канцелярієюголовнокомандувачів Чорноморського флоту. Нині тут музей, у якомуможна дізнатися історію судноплавства починаючи з часів КиївськоїРусі. А кількість експонатів тут близько 3000 з яких 100 – цезнайдені на дні Чорного моря та річок кораблі та їх складові. Тут ісправді цікаво, рекомендуємо!
Пройшлися флотським бульваром, звідки відкривається вид на річкуІнгул та Миколаївський порт.
Якщо чесно про враження-місто не вразило. Навпаки. У нас залишилосястійке відчуття занедбаності, невдоволення цього славного колисьміста. Все тут робилося колись. І це "не розвиток" - відчутновидно. Так, у центрі можна погуляти, але до туристичних фішоккраїни це місце явно не віднесеш. І сюди більше не схочетьсяприїхати. Такий ось сумний висновок.
12
13 - 14 - 15
Наступний пункт прямування - Херсон. Точніше, дорога наша ведечерез Херсон. А шлях лежить у Лазурне, Залізний порт. Загалом наузбережжі. Чомусь ми подумали, що море там обов'язково будетепліше.
Стоянку для ночівлі ми знайшли одразу, як тільки вийшли доХерсонської набережної. Тут маленька набережна, плескіт води іздається, що тихо. Але це лише вдень. Увечері збирається доситьбагато народу, всіх тягне до води, музика з авто – хто гучніший, пікніки тощо. Всі ці веселощі зупиняються далеко за північ.
Для початку йдемо гуляти містом, якось засиділися в машині. Знайшливул. Суворова, вона прогулянкова, взяли смакот у кафешці«Робін-Бобін» і із задоволенням повільно смакували, сидячи поруч ізпам'ятником О.Суворова. Вийшли до площі, до клумб із квітами, замовили шаурму, а ближче до вечора взяли собі прогулянку накораблику, яка й завершила цей день. Ночували на набережній.Враження від міста:нам сподобався сонячний Херсон, хоч ми не скрізьпобували.
Машину припаркували недалеко від пішохідної стежки Суворова. . 2.Дорога до моря на Газ 21. Херсонська обл., Залізний порт, Асканіянова, м.Харків.
Коментарі1
Відмінна подорож