Ми по черзі сиділи за кермом, висунувшись наполовину з вікнамашини, я встигла покататися навіть на багажнику, загалом круто! ..Місце дійсно стоїть. …
5
давно мріяв так покататися!
7
Ми погуляли, пофоткалися і поїхали до берега. Не потрібно, розташовуйся де хочеш, тут мало людей, в основному такі ж, як миавтотуристи.Можна стати з наметом, думаю заходи тут дуже красиві... Вода дуже тепла, але не прозора - позначаються стрімкі глинянібереги каньйону. Під ногами-мабуть глина . Проте лиман чистий. Митут зупинилися надовго, наплавалися з камерою (тут порівняно злиманом Тилігульського є невелика хвиля) і незважаючи на вітер, вирішили приготувати їсти. Тут тихо, ніхто не заважає. Ми любимотакі місця. Заглибились у пісок, встановили газову пічку, зробилизахист від вітру. Обід був на славу:смажені кабачки, молодакартопелька, салат зі свіжої зелені та копчена курочка з магазину.чесно, трохи шокував навіть під час під'їзду до нього. Йдеться прогейзера в Залізному Порту (облої) – це термальний басейн простонеба, температура води в якому ніколи не опускається нижче +42. Напокажчиках пишуть «цілюще Джерело». Лікує від усього. Так пишуть.Приїжджають сюди люди із хворобами спини, суглобів, остеохондрозівтощо. Привозять навіть автобусами.
Так от. Дороги – ні. На вході на територію з тебе знімають по 50грн. З особи за вхід. До речі, незрозуміло, хто знімає гроші. Каси-ні. Квитків природно також. На вході висить інформація проправила. Входиш на територію – і моє суто особисте першевідчуття-жахіття жахливий. Роздягальні дерев'яні, дверей немає-замість них фіранки, тобто. Якщо людей багато-ти ділиш роздягальнюще кілька чол. Не дуже зручно переодягатися за всіх. До того ж, залишаючи там документи, гроші, фотоапаратуру-ризикуєш піти безних. Можна було б залишити в машині - але немає стоянки, замашинами немає спостереження. З + в одній із роздягальень працюєтипу «мед. Пункт». Не зверталися, але цікаво, чим він тамобладнаний... Є ще бруду, ділянка окрема, і плата також окрема.Виглядає так:звичайна огорожа сільська, і там звідкись наноснийбруд. Загалом -хлів .
Потроху звикаючи, запинаючи гидливість подалі-спускаєшся в це болотоз гарячою водою. Плавають у невеликому просторі чимало людей. Нампощастило-було не так багато. Точніше стоять, т.К. Там не глибоко.Другий маленький басейн із ще гарячішою водою. Потрібно зобережністю приймати такі ванни -навантаження на організм дійсновідчутна.
Загалом мені особисто хотілося швидше звідти вмотати.
10
> Залізний порт…очікування теплого моря …
Що сказати? Звідки така маса народу? Як у радянські часи в Ялті чиЄвпаторії…Особливо цікаво що це під час ковіда… Впадає у вічі те, що ми не можемо знайти місця, де сісти-все зайнято. Кинули речібіля моря, і ай-да в лагідне, тепле море. А не тут було. Водакрижана. Це я потім дізналася, що вода охолола до 12 градусів.Уявляєте-паляче сонце, божевільна кількість народу, такі жбожевільні ціни на продукти і на житло і ще більші ціни нанабережній. Від такої кількості народу та шуму-башка йде кругом. Мив шоці. Приїхати сюди було Помилкою № 4.
11
Дешевше відпочити в Туреччині на все включено.
Ми природно пройшлися набережною, дізналися ціни на екскурсії, їжу, розважання. Точно і однозначно можна сказати - все дорожчевдвічі.
Без жалю поїхали до Лазурного. І-це справді було правильне рішення.Невелике селище, на кожному домоволодінні є вивіска про здачужитла. Тут більш просторо і не так насичено. Є 2-3 супермаркети, багато маленьких магазинчиків. Вулиці розташовані зрозуміло. Широката довга смуга піщаного пляжу, біля заповідного о. Джарилгач.
Ми влаштувалися хвилин за 15 від пляжу, в приватному секторі, забюджетним. 500 грн/2 дні. З вікна видно лиман. Однозначно тут місцевиграшніше в тому плані, що можна купатися в морі, а можна влимані. На це і було зроблено ставку. Море-все таке ж холодне, алелиман повинен бути теплішим. Дуже люблять це місце автотуристи.Поруч розташований облаштований кемпінг. Можна стояти наобгородженій території, що охороняється, можна вибрати будь-якемісце на березі. Нам захотілося по-людськи. Кімната маленька:першийповерх, два односпальні ліжка, вішалка, тумбочка, дзеркало тафіранка на дверях. Це все. Сусідів мало, хоч кімнат під здачубагато. Окремо розташована кухня, є все потрібне. Душ, туалет – навулиці. Вода гаряча є.
Господарі- прекрасні. Чи не надокучливі. Але не готують. Хочаввечері ми потрапили на плов-справжню узбецьку, готували на всюсім'ю і запропонували нам. Блін, ну я такого не їла! Смачно непередати. Нахабнівши, ми попросили на ранок 2 порції. Тим більше щоми планували похід на о. Джарилгач. Треба було обов'язковопідкріпитись. І бажано ґрунтовно.
Ввечері пішла злива, помітно похолодало, довелося просити пледи. Нуа вранці, звичайно все мокре, стежки розвезло. Лиман до речі дужедрібний, не знаю скільки потрібно йти, щоб нормально поплавати.Ідемо вздовж берега на Джарилгач. Сюрприз на нас чекав наприкінці.Невеликий вузький перешийок, що відокремлює острів, виявився доситьглибоким. Перейти його-це означає повністю з речами зануритися уводу. Але ми намацали стежку до пояса, перейшли трохи погуляли ічерез збільшення дощу прийняли рішення повертатися на базу. Подорозі назад висохли, дійшли до кафе, набрали смаколиків, рибки, пиріжків із фруктами та влаштували собі посиденьки. Настрій норм, шкода звісно, що море холодне.
І наступної ночі також до речі лив дощ. Загалом особливо ловити тутуже не було чого. Зрозуміло, що з погодою нам не щастило. І мивирішили виїжджати. Білизна, яку ми віддали в прання- зовсім невисохла, довелося забирати мокру- і сушити в дорозі.
Та ще важливий момент. Комарі… Беріть із собою кошти, т.К. Їхсила-силенна. Вечорами особливо. А ще – величезні медузи біляберега. Це гидко, як мінімум.
Виїжджаємо… Тепло розпрощалися, взяли координати, і поїхали доозера Сиваш.
Ця гіперсолона затока – справді унікальне природне явище. На думкудослідників існує лише три аналоги:Мертве море в Ізраїлі, ВеликеСолоне Озеро в Америці та затоки Кара-Богаз-Гол на заходіТуркменії.
Утворилося озеро завдяки жаркому клімату. Прогріта морська вода, яка надходить через Тонку протоку Азовського моря, перетворюєтьсяна розсіл, випаровується і кристалізується.
Неподалік села Григорівка на Херсонщині знаходиться унікальнерожеве озеро, цілющі властивості якого не поступаються знаменитомуМертвому морю. Називається воно – Лемурійським. Лемурійське озероздатне не тільки захоплювати красивим кольором, але й надаватипотужний лікувальний ефект на суглоби, органи дихання, судини ташкіру. Побували ми тут. Відчуття дуже цікаве - плаваєш, як поплавок... Потонути неможливо. Коли виходиш із озера і трохи обсохне тіло, шкіра вкрита соляним нальотом. І поки ти солоний усі норми. Доречі, тут облаштовані душ, роздягальні. Але коли ти йдеш у душ івідкриваєш воду — на тебе нападають ці комарині особини з усьогокраю… З душі ти йдеш уже випробовуваний. Нашвидкуруч зробившикілька фото з вищого місця, долаємо невеликий підйом із озера тавирулюємо на дорогу. У полі, прямо біля узбіччя, вирішилиперекусити. А потім стартували ми в Асканію на сафарі. . Знову жтаки не близька дорога… Приїхали до воріт уже надвечір. Зоопарктільки закрився, Вирішили відпочити, розім'яти ніжки.Залишилосячекати ранку… Перепарковавшись і вибравши місце для ночівлі біляпарку я залишилася в машині, а Лешик пішов дослідити відкритутериторію парку. І ось з цього моменту почалося найжахливіше…
Я отруїлася. Мені стало погано, а вночі зовсім нікуди. При цьомуїли все те саме. Ліки із собою я не брала. Це наступна ПОМИЛКА.Ледве доживши до ранку, і зрозумівши, що наша подорожпродовжуватися не може, а до того ж дізнавшись у касі, що сафаріскасовується через те, що зливами розмило дорогу-ми взяли курсдодому на Харків. Весь наступний день пройшов у дорозі з Асканії доХаркова, їхали без зупинки 580 км майже 9 годин, благо дорогизагалом були нормальні. Найдовша відстань що ми проїжджали за 1присід.
Отже, наша подорож закінчилася на 6 днів раніше, ніж передбачалося.Прикро, що залишиться в пам'яті невдалий збіг обставин, починаючи зсамого початку подорожі, коли до маршрутки, якою я добиралася доЧеркас, врізався орел. Загалом, він не встиг підвестися зі здобиччюі потік повітря, мабуть, кинув його на машину. Я зрозуміла, щоприкмета як би не дуже хороша, тим паче в дорогу. Хоча я неособливо вірю у всі повір'я.
У Харкові трохи полегшало через день пішли гуляти нещодавновідритим ТРЦ NIKOLSKY. Інтер'єр звичайно бомба, що за кордономпобували, що здивувало суперсаркет Сільпо, а саме інтер'єр іззамальовками на стінах і муляжними експозиціями радянської технікиза стилем як у фільмі Божевільний Макс.
21
на задньому плані що за автомобіль? Класно зобразили 24ку 21 тутсупер виглядає шкода перемогу, але краса вимагає жертв, до речікому треба запчастини звертайтесь! 26 27 Висновки, які напросилисясамі собою:влітку їздити не комфортно в усіх відношеннях. І якщовирішуватись на таку поїздку – то в інші, не такі жаркі краї.Довіряйте внутрішньому голосу - вслухайтеся в себе і свої відчуття... Зібрати аптечку в дорогу - обов'язкова умова будь-якої поїздки... Але в будь-якому випадку - ми отримали емоції, нові картинки, новий досвід. І так само чекаємо наступної нашої подорожі.
"їхали без зупинки 580км майже 9 годин, благо дороги загалом булинормальні. Найдовша відстань що ми проїжджали за 1 присід.
Отже, наша подорож закінчилася на 6 днів раніше, ніж передбачалося.Прикро, що залишиться в пам'яті невдалий збіг обставин, починаючи зсамого початку подорожі, коли до маршрутки, якою я добиралася доЧеркас, врізався орел. Загалом, він не встиг підвестися зі здобиччюі потік повітря, мабуть, кинув його на машину. Я зрозуміла, щоприкмета як би не дуже хороша, тим паче в дорогу. Хоча я неособливо вірю у всі повір'я.
У Харкові трохи полегшало через день пішли гуляти нещодавновідритим ТРЦ NIKOLSKY. Інтер'єр звичайно бомба, що за кордономпобували, що здивувало суперсаркет Сільпо, а саме інтер'єр іззамальовками на стінах і муляжними експозиціями радянської технікиза стилем як у фільмі Божевільний Макс.
21
на задньому плані що за автомобіль? Класно зобразили 24ку 21 тутсупер виглядає шкода перемогу, але краса вимагає жертв, до речікому треба запчастини звертайтесь! 26 27 Висновки, які напросилисясамі собою:влітку їздити не комфортно в усіх відношеннях. І якщовирішуватись на таку поїздку – то в інші, не такі жаркі краї.Довіряйте внутрішньому голосу - вслухайтеся в себе і свої відчуття... Зібрати аптечку в дорогу - обов'язкова умова будь-якої поїздки... Але в будь-якому випадку - ми отримали емоції, нові картинки, новий досвід. І так само чекаємо наступної нашої подорожі.
"їхали без зупинки 580км майже 9 годин, благо дороги загалом булинормальні. Найдовша відстань що ми проїжджали за 1 присід.
Отже, наша подорож закінчилася на 6 днів раніше, ніж передбачалося.Прикро, що залишиться в пам'яті невдалий збіг обставин, починаючи зсамого початку подорожі, коли до маршрутки, якою я добиралася доЧеркас, врізався орел. Загалом, він не встиг підвестися зі здобиччюі потік повітря, мабуть, кинув його на машину. Я зрозуміла, щоприкмета як би не дуже хороша, тим паче в дорогу. Хоча я неособливо вірю у всі повір'я.
У Харкові трохи полегшало через день пішли гуляти нещодавновідритим ТРЦ NIKOLSKY. Інтер'єр звичайно бомба, що за кордономпобували, що здивувало суперсаркет Сільпо, а саме інтер'єр іззамальовками на стінах і муляжними експозиціями радянської технікиза стилем як у фільмі Божевільний Макс.
21
на задньому плані що за автомобіль? Класно зобразили 24ку 21 тутсупер виглядає шкода перемогу, але краса вимагає жертв, до речікому треба запчастини звертайтесь! 26 27 Висновки, які напросилисясамі собою:влітку їздити не комфортно в усіх відношеннях. І якщовирішуватись на таку поїздку – то в інші, не такі жаркі краї.Довіряйте внутрішньому голосу - вслухайтеся в себе і свої відчуття... Зібрати аптечку в дорогу - обов'язкова умова будь-якої поїздки... Але в будь-якому випадку - ми отримали емоції, нові картинки, новий досвід. І так само чекаємо наступної нашої подорожі.
"довіряйте внутрішньому голосу - вслухайтеся в себе і свої відчуття... Зібрати аптечку в дорогу - обов'язкова умова будь-якої поїздки... Але в будь-якому випадку - ми отримали емоції, нові картинки, новий досвід. І так само чекаємо наступної нашої подорожі.
"довіряйте внутрішньому голосу - вслухайтеся в себе і свої відчуття... Зібрати аптечку в дорогу - обов'язкова умова будь-якої поїздки... Але в будь-якому випадку - ми отримали емоції, нові картинки, новий досвід. І так само чекаємо наступної нашої подорожі.
Коментарі7
У Хакасії є озеро Тус з аналогічно солоною водою та цілющими грязями)Плавали - знаємо))))
Та вже краще в машині жити - у 70-ті тільки так і їздили + джмелі на бензині, посуд і продукти з собою.)) Не сподобалося - поїхали далі
у нас мрія на волжані в грузію поїхати, але корона падло все забанила. по місцях так, багато де ми розчаровуємося. користувалися але через те, що треба час для розпалювання, руки бензином смердять, заправки зазвичай на 2 рази вистачало і небезпечно в...
Купив собі новий джміль на пам'ять — з рук не користований)))Техніка, звичайно, вимагає до себе уваги та рукоприкладства — пам'ятаю, що ремонтував у горах Алтаю із застосування відрізаного від бризковика шматка гуми)
Зате отримали досвід, а влітку їздити саме воно як на мене
для нас саме те, весна і осінь, цього року влітку вперше їхали, зовсім не подушку зайшло.
Недобрий матеріал! Дякую!)