Зібралися ми з дружиною з'їздити у відпустку восени на нашійновенькій SX4 1.6 GL. Як і що з цього бажання вийшло я зібрав уневеликі дорожні нотатки.
/>
Почалося все вранці 12 вересня 2020 року.
Ранок, як відомо, починається не з кави, особливо якщо цей ранокдня виїзду в довгоочікувану подорож.
Збираючи потрібні нам у поїздці речі, ми заїхали практично до всіхнаших родичів, попутно даючи обіцянки, що все буде добре і що бвони не хвилювалися (цікаво, хоч у когось це спрацьовувало? ). Булобагато.
Так як їхали ми без чіткого плану та маршруту готуючись до різноговиду відпочинку взяли з собою:намет, пару розкладних крісел, величезну скриню для пікніка з гарним посудом, похідну газовуплитку, два спальних мішки, топірець, лопатку, сітку для мангалу, власне валізу з одягом і ще кілька потрібних дрібниць... Все цеакуратно склалося в багажник, забивши його практично до верху, і назадні сидіння (для швидкості доступу).
І ось забравши електричний насос для надувного матраца і, власне, сам матрац (що було останнім пунктом нашого квесту) ми натхненніпригодою, що чекає нас, вирушили в дорогу. >
Бо погода була гарна, ми вирішили не роблячи гачок проїхати прямочерез поля. Зараз, оглядаючись на наші пригоди, здається, щопочинати подорож з бездоріжжя не найкраща ідея. Тим не менш, у тоймомент ми неквапливо розсікали між двома полями, піднімаючи засобою, до того тривожену хіба що вітрами, пил. Але вже через кількахвилин змушені були зупинитися, бо забули щось дуже важливе.
Забули вирішити, куди саме ми поїдемо. Дискусії все в тому ж полі ірозгляд карти напрямок було визначено. Ми їдемо на захід.
Першою культурно-пізнавальною зупинкою цілком спонтанно стало містоБердичів Житомирської області. А саме "костел ордену БосихКармелітів".
Досить привабливе місце з архітектурної точки зору.
Ще здивувало наявність творчих шкіл та гуртків для дітей прямона території костелу.
Власне ось він сам. А, вірніше, пам'ятник йому. І справді, поряд єстатуя Папи, безліч фотографій паломників. Крім іншого, вони навітьмають власну ФМ хвилю (але мовлення ведеться польською мовою), а всамому костелі в той момент проводили службу, тому всередину ми непотрапили.
> Зробивши ще невелике коло по центру міста і подивившись навеличезних розмірів напівзруйновану будівлю, яке колись було млиномі при належному догляді могло б стати ще однією визначною пам'яткоюміста, ми відправилися далі. Вибір упав на місто Старокостянтинів.Невелике містечко, де розташувалася ще одна визначна пам'ятка —Староконстантинівський замок. Після приїзду, оселившись у готель мивирушили на пошуки чогось смачненького, щоб за вечерею обговоритиплани на завтра.
Зупинка на нічліг. Просто не міг не сфотографувати. Дуже менісподобалося, як падає світло. Початок покладено. І завдяки нашомуSеXіку у нас ще залишалося бажання продовжувати рух.
Машина показала себе дуже комфортною порівняно з попереднімдосвідом. Але й серйозних пригод на її колеса ще не випало. Покищо.
Маршрут першого дня. До Житомира дорога чудова. Після — нормальна, місцями як завжди.
Коментарі1
Ще…