З Днем Народження! - Позашляховик у подарунок.

Привіти!

Сьогодні мова піде не про мою машину.

<
розсипеться на дрібні частини.Аскетичний простий салон.

Знайомтеся! ckin` muscle)
Я охрестив це диво "позашляховиком".
V-подібний двигун. Комплектації). Але яка до біса різниця? ! Вінробимо свою роботу і штовхає авто вперед!
Гучний вилоп. При цьому вона працює і вбити її виявилося дужеважко, якщо взагалі можливо. Салон - простіше нікуди :)
завжди мріяв покататися на Запорожці. Мені завжди було цікаво, якце? Мрії мають звичку збуватися… Рано чи пізно, так чи інакше.> Приехали ми в іпеня за місто не зовсім зрозуміло, навіщо. Яспочатку подумав, що буде якийсь картинг. Це ми, звичайно, вжекуштували, але теж круто.
Приїхали. Зазирнув у гараж хазяїна – купа квадроциклів. Тежнепогано, гадаю я, хоч і не любитель мотоциклоподібних транспортнихзасобів. А сам дивлюся на чудо-баггі, що стоїть на дорозі. Ось жезаморочився хтось!
Вдягнули поверх одягу "комбези" схожі на робочі роби, вибралишоломи і пішли. Автопарку каже мені, - "сідай".
"я? В ЦЕ? За кермо? На скільки? ! Цілу годину? ! ЦЕ в моємурозпорядженні? !"
Напевно моя фізіономія давно не виглядала так безглуздо) Я почавхихикати ще не сівши за кермо))
"це запалення", - показав на тумблер господар, - "а ця кнопка пуск.Механічною коробкою користуватися вмієш? Відмінно! ". На цьомувказівки та інструкції закінчилися :)
Я божевільний шанувальник "Mad Max", "Roadkill" та інших фільмів ташоу, де буквально з металобрухту та підручних засобів роблятьробочі транспортні засоби. Тому кастом баггі я сприйняв украйпозитивно.
У двох словах… Цей баггі був привезений колись із Криму. Зробленойого ще за радянськими кресленнями. Трубчаста рама з варенимилистами металу.Двигун МеМЗ-968 ззаду. МКПП від Жигуля. Підвісканезрозуміло від чого. ЗАЗ+ВАЗ. Колеса від "запорожця" все різнобій:) Механічні гальма (дуже слабкі), але яка до біса різниця? Гальмувати все одно краще двигуном :) Панель приладів. У тому числібільш-менш адекватно працював лише датчик рівня палива. Спідометр -ніхт арбайтен. Тиск масла = 0. Амперметр лише сигналізує відзапущеного двигуна. Датчик температури двигуна – під питанням. Якне давав просратися мотору, вище 70 градусів нагріти не зміг (це зповітряним охолодженням). І лампочка, що моргає на холостому ходу (мабуть, що говорить "дай газку або перейди на передачу нижче" щобмотор не заглух). З безпеки — сидіння з 4-точковими ременями ікаркас над головою в шоломі. Але блін! Які емоції дарує це диво! Спочатку все було дуже погано. Сидіти незручно. Педалі у незручномумісці. Важель кпп при включенні передачі 2 упирається в ногу. Гальмнемає. Люфт керма приблизно 90 градусів.
Зробили невеликий гурток за господарем на 1-2 передачах, щобзрозуміти, що та як.
І лише потім я зрозумів — треба на газ давити не носком Як звикрозпещений і звик до японської техніки я! А ногою! Працюватиколіном! І педаль газу йде в підлогу ще на 80 відсотків :)
Загалом потім було все! І старти із пробуксовкою. І повороти іззаметами. І їзда з гори та в гору. Хмари пилу. Відрив коліс відземлі. І здивовані погляди всіх, хто траплявся дорогою. Я думав, вони шиї собі повертають :) Fuckin` best day ever! Дорогийблискучий суперкар? Ніхрена! Справжні емоції дарує корч, який можнаексплуатувати на всі 100% і він проситиме ще! І нехай у ньомуколись було 40 к.С., а зараз і те менше. Зате на ньому можнастрибати через яри і не боятися подряпати дорогу фарбу. Головне дахне зробити... А то перевертати буде неприкольно :)