Їздили шукати сніг - 1700 кілометрів за 4 дні

Робити було нічого, попереду маячило Різдво, а відсутність якихосьпланів і велика кількість вільних днів наводила тугу. Невгамовнітовариші, які два дні тому поїхали до Буковеля кататися на лижах, ізапропонували до них приєднатися, оскільки ми явно не лижники, інавіть не саночники, нас потішили тим, що після приїзду до Буковелюми одразу ж передислокуємося на Закарпаття, де заселяємось убудиночок, гуляємо по горах, п'ємо і морально розкладаємося передкаміном. Київ-Житомир, туман
Виїхали з міста о 4 ранку — дорога мала довгу, маршрут був обранийз оптимального співвідношення відстані та якості дороги. Маршрут (туди і назад майже однаковий)
Київ - Житомир (об'їзд) - Рівне (об'їзд) - Дубно - Тернопіль (об'їзд) - Івано-Франківськ ( об'їзд) - Надвірна - Татарів - Рахів- Кобилецька поляна По дорозі нас періодично накривало туманомнастільки щільним, що габарити авто, що йшли попереду. З відстані50-60 метрів. Особливо весело було на околицях Тернополя.
Туман…

< br> По приїзді до Буковеля, ми були приголомшенікількістю людей. Оскільки снігу ніде немає, то на Новий рік таРіздво всі поїхали сюди. І не лише з України. Були гості із Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Італії та інших країн. У тихомумаленькому містечку Яремче, де мешкає близько 7 тисяч людей, булинереальні пробки, так само як і в інших навколишніх містечках таСМТ. Але найцікавіше почалося після того, як ми поїли, прогулялисябуковельськими закутками, купили сувенірів і поїхали у бікобіцяного будиночка./ч, з обгонами автобусів і повільних вантажівоку закритих поворотах - це ще те задоволення :) Загалом, доїхали.Запарковалися і вирушили пити... Не чай, звичайно, а коньяк, куплений у місцевій диско-наливайці. Замовлені дві пляшки "закарпатського" по 100 грн. Кожна справила незабутнє враження намісцеву молодь. Про "столичні мажори" ще півроку складатимутьлегенди!

Рухняк розпочався вранці. Заїхали до магазину, закупили посуд таконьяк і рушили в гори. А оскільки другою машиною був Ланос, з недуже підходящим кліренсом, запакувалися всі шість чоловік у Жука, таким чином розвінчавши міф про тісний задній диван.Мені булонормально, тому що я взагалі за кермом був; )

Майже на самому початку підйому

Піднімалися в гору старою дорогою, яку в цих місцях ще угорцісто років тому будували. Дорога досі тримається, навіть збереглисякам'яні відбійники вздовж краю, що поросли зеленим мохом :)

Нагорі, на висоті 880 метрів над рівнем моря, ми таки знайшлисправжній сніг ( у Буковелі був штучний). Щоправда небагато, ботемпература була +8 градусів! Жук до снігу виявився байдужим, незважаючи на передній привід. Саме на цьому шматочку снігу, здаючиназад у глибокій колії, я трохи відірвав пластиковий захист, якийкріпиться на дно приблизно під заднім диваном. Інтернет каже, що цезахист бака від ударів камінням під час руху, і що у багатьохжуководів він відривається саме під час руху заднім ходом у снігу.Захистку прикрутив на цілу гайку і вирішив забити — на швидкість невпливає, а до дилера поки не збираюся. Ну а гори… Краса, повітря, краєвиди! Словами і фотками не передати :) Перед тим, як вивалитизалишок фото, залишилося згадати про те, що незважаючи на переднійпривід Жука, в горах він лазить досить впевнено, перетнутамісцевість, ями, бруд і мокра трава проходять без проблем. Загалом, у цій поїздці показав себе, як справжній ЖИП :) А тепер —слайди!
в горах він лазить досить впевнено, перетнута місцевість, ями, бруді мокра трава проходять без проблем. Загалом, у цій поїздці показавсебе, як справжній ЖИП :) А тепер — слайди!
в горах він лазить досить впевнено, перетнута місцевість, ями, бруді мокра трава проходять без проблем. Загалом, у цій поїздці показавсебе, як справжній ЖИП :) А тепер — слайди!