Українські Мальдіви

Так склалося, що не виходило вибратися з наметами на природу вжебільше року. І ось нагодився зручний випадок. Якраз у наспланувалися "довгі вихідні", у зв'язку з Днем Незалежності України.Недовго думаючи, ми вирішили, що під кінець літа, все-таки, потрібно влаштувати сімейний кемпінг. Дружина давно помітила цікавулокацію під назвою "українські Мальдіви". Насправді це банальновідпрацьований каоліновий кар'єр у Вінницькій області — "черепашинський кар'єр". Але варто віддати належно — вода там ісправді блакитного кольору. А природа навколо просто шикарна.Кар'єр знаходиться в оточенні прекрасного дубового гаю.Коротшекажучи, вирішили змотатися туди на розвідку на дві ночі.Ні у кого здрузів скласти нам компанію не вийшло, тому їхали втрьох, тому щодитинство вже давненько перестало грати в дупі і до комфортунеабияк звикли., запакувалися ми, як кажуть, під дах.. Взяли стіл, комфортні стільці, автономний муз. Колонку, мангал на ніжках, щобраком не повзати біля вогнища, сапборд та й іншого по дрібниці.Загалом, у планах було ще байдарку взяти, але місце зрадливозакінчилося. Обмежилися сапом… Всім бажаючим потрапити наЧерепашинський кар'єр хочу сказати, що будьте готові шукати місце.Людей дуже багато. Переважна більшість осідає при в'їзді. Там єдерев'яні альтанки для великих компаній і більш-менш організованийпляж. Я не фанат сидіти на головах, як на пляжі в Одесі, бовирішили шукати щастя глибше в лісі. Далі ситуація з місцями краща, але не на багато. Ми проїхали майже в кінець і нам реальнопощастило знайти затишне закрите містечко із чудовим видом на воду.Там був небезпечний крутий спуск до води і нам цього булодостатньо. Загалом проведеним часом ми залишилися задоволені. Насапі покаталися, купалися, багать напалилися, м'ясом наїлися. Одинприкрий момент – це культура відпочиваючих. Раніше люди поводилисяскромніше на природі і поважали оточуючих. Зараз компанії соплежуївнажираються до усрачки, включають дискотеку і кричать як дикі до 4ранку. Я розумію, що всі відпочивають по-різному, але хоча б опершій годині ночі потрібно зменшувати оберти. Кольору води, щонагадує, нічого спільного з островами не має. Просто кар'єр, простоліс. Але довкола цього місця створили ореол найкрутішого курорту ів цьому проблема. Там у прості вихідні вистачає відпочиваючих, а усвята там просто нема де розвернутися. Сміття лише одне і те навиїзді. Те, хто там чого в лісі залишив — проблема прибулих.Береговій лінії, придатної для купання, практично немає. Одинмініпляжик, а в інших місцях круті урвища з корчами.Розсудливогомагазинчика теж немає. Як би цього всього і не повинно бути там, якби це був дикий кар'єр, але на вході є шлакбаум і за в'їзд требаплатити. Я думаю при такому потоці людей сервіс потрібно підніматита окультурювати цей кемпінг. Що стосується машини. Шоколадка зновувпоралася, хоч і не з її частини. Ну не її це — лісами шастати.Гума 245/40 19 не для цього розроблялася. Довга шосейна база теж увузьких лісових проїздах завдає проблем. Я вже не говорю про нашіулюблені пиживські передні свиси. Але це ж не звичайний 508))Завдяки підвищеному кліренсу та повному приводу ми знову проповзлитам, де напевно застрягли б, або сіли на пузо. Багажника теж цьогоразу вистачало, але впритул. Ще ця докатка місця непогано такзаймає… Але краще мати докатку, ніж платити за евакуатор. Всімдякую за увагу. Приємних вам мандрівок!