70 метрів, на середині ми попросили поплавати, так приємно поринутьу чисту, прохолодну воду, та на такій глибині, навколо гориоточують з усіх боків. Катали нас близько години по всій затоці.Причалив ми пішли відпочивати додому, дорогою я купив пляшечку пиваі розплився після бурхливого дня. Не доходячи 100 метрів до будинкуя побачив мийку, запитав чи можна в них помитись, тому що після 3-хднів дороги і граду машина не радувала око. Повне миття у них 9євро. Загнавши машину, я тинявся навколо, хвилин через п'ятьпід'їхав чорний фольц пасат, з нього вийшов поліцейський за формоюі пішов розмовляти з мийником, пильно дивлячись на моє авто. Ятрохи вдерся, чи ні повністю, знаючи європейське стукацтво, розуміючи, що чарка місцевого самогону та пляшка пива дадуть не 0промілів, тим більше, коли питав за миття сміливо попивав пивко.Сміливість моя зовсім пішла, коли слідом за поліцейським уцивільній машині приїхав наряд на поліцейській машині з двомаполіцейськими, теж пішли до мийника, пильно дивлячись на мою машинуі як мені здавалося на мене. Я намагався не дихати і розчиниться вповітрі, розуміючи, що поки що я не сяду за кермо до менепред'явити буде щось складно, але ми в іншій державі і все дужестрімко. Я, залишивши машину, пішов до апартаменту за дружиною. Утой момент я не пам'ятаю, що саме хотів від неї, адже права воназалишила вдома, тому що їздити не навчилася, та й пила разом зімною, але забравши їх, озброєний сміливістю зайця, побрели ми назаддо машини. Відстань від апартаментів до миття 100-200 метрів. Ехбула не пішли. Поліцейські на машині кудись від'їхали, а той, що вцивільному, весь час поглядав на нас. Мийник, сміливо і впевненомахнув головою, що помив машину, віддавши йому гроші, я виїхав збоксу, від'їхав і зупинився біля узбіччя, щоб дотерти потіки. Покия витирав, дружина пішла подивився дорогу додому. Тут мене інакрило, я завжди дбайливо ставився до ЛКП своїх авто, будь-якийскол чи подряпина мене дуже засмучували і тут бачу результатнаслідків після граду. Машинка вся, окрім вертикальних поверхонь, удрібних ямках. В цей час дружина дала знак, що все чисто, схопившись на сидіння я повільно, але впевнено погнав машину підбудинок. На жаль, невдалий вечір тільки починався і весь свійнегатив він переніс на ніч. У дружини схопила підшлункову і цілуніч не давала всім, крім сина заснути. Вранці я зрозумів, що не всівитримують такий темп подорожі. Але ми не здаємося і поки дружинавідходила, ми з сином пішли блукати старими вуличками Котора ізвичайно хотілося піднятися до комплексу оборонних споруд нафортецю Святого Іоанна. По вузьких мощених природним каменемвуличках, місцями вбудовані нові ресторани, які закликаютьвідвідувачів з ранку приємною кавою, а в основному все як у фільмахпро лицарів у тій епосі, де шанувалася релігія, а слово шанувалосябільше ніж якийсь папірець, на вершині між будинками звисає ісушиться чиясь білизна, хтось між вікнами намагається голоснообговорити вчорашні плітки. Уся ця картина мені нагадала фільм«Брильянтова рука» коли він заблукав, одного не побачив, дівчинулегкої поведінки, яка вульгарно стоїть і чекає на клієнта. Далі мипішли підкорювати вершину замку по слизькому злизаному туристамикаменю.
Фортечні стіни захищаю старе місто з півночі та південного заходу.Їхня протяжність – 4, 5 км, товщина – від 2 до 16 м, а висота – 20м. Приголомшлива міць! Але основна причина, через яку більшістьтуристів прагне сюди потрапити, це 1460! ступенів (і порахувавхтось). Щоб піднятися на вершину гори безпосередньо до самоїфортеці, їх потрібно подолати. А шлях тернистий і довгий:першачастина - зелений шлях (простий), друга - жовтий (середньоїскладності), третя - червоний (найскладніший і найнебезпечніший).Деякі сходи зруйновані, в деяких місцях дорога йде прямо надурвищем.
Вигляд, коли підіймаєшся все крутіше і крутіше, затока оточенагірським масивом, шикарні туристичні лайнери внизу. >
Єдино задуха неймовірна, скрізь продають воду, це дуже рятує. Синпару разів давав зрозуміти, що втомився, але я зробив порівняння зіграми, в які всі діти зараз грають. Кажу бачиш прапор, ось твоєзавдання взяти його, тоді ти пройдеш рівень. О дійшло! Вони ще нерозуміють тієї краси природи, і те викривлене сприйняття черезінтернет, яку ми, виховані на металевих та дерев'яних іграшках, безмобільників та вай-фаю можемо порівняти та отримати задоволенняпросто від тиші, чи гарного краєвиду. Самі винні. Нагору добралисяхвилин за 40 не поспішаючи, там погулявши недовго, ми почалиспускатися, а це було набагато складніше, у мене ноги через вжемайже лисувату. Підошві на китайських спортивних сандаликах зіСпортлайфу, пару разів ковзали по сходах так що думав зламаюся, дотого ж доводилося постійно притримувати сина, щоб не летів униз.Спустившись ми дуже смачно і недорого пообідали, тільки не біляпідніжжя фортеці, а біля самого моря і, звичайно, купувалися. Моретут, через велике скупчення кораблів теж чистотою не вразило.Хорватії - Башка Вода.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.