Збираючись зараз знову в подорожі, хочеться закінчити своюрозповідь, щоб було місце іншим, новим враженням)
/>
П'ять днів у Башці Вода пролетіла дуже швидко, і їхати зовсім нехотілося, розуміючи, що далі буде шлях, що йде від моря на північ, ми вранці як слід пішли попрощатися з ним, поринуть у прохолодну, але дуже чисту воду, Випити в неквапливому темпі чашку кави підсоснами.Здали номер як належить опівдні, зібралися і в дорогу.Такяк їхати до селища Корениця близько 300 км, основна частина, якайде автобаном, ми вирішили ще заїхати по дорозі в Спліт. Там мигуляли години чотири старими вуличками, народу дуже багато, ценапружує... Особливих вражень це місто не залишило, та й відчутийого колорит, навряд чи вдалося б за короткий час, вулиці чимосьнагадують Котор, але тут якось все модернізовано для туристів, устарих кам'яних будинках можна зустріти пластикові вікна на весьзріст або кондиціонери, що псує суть старовини.
У даху дірка
Виїхавши зі Спліту потрапляєш на швидкісну магістраль, яка петляєзвивистою, врізаючись тунелями в Балканські гори, їх так багато, щоне порахувати, найдовший був майже 6 км. Дуже багато мостів, пейзажі при цьому не поступаються морським. Шлях ми проклали цьогодня до селища Корениця, щоб гарненько відпочивши, від дороги тапрогулянки шумним Сплітом, можна було спокійно наступного днявіддасться всій красі Плитвицьких озер. Будинок у селищі зняли зарекомендацією Олександра alexander5604
Та що будинок, вся поїздка та основне місце призначення буловзято за основу з його подорожі. Велике йому за це ДЯКУЄМО!
Будинок ми знайшли без проблем, клімат тут дуже нагадав Карпати, вже стало прохолодніше і дуже легко дихало. Нас зустріла господинята поселила на другому поверсі, але як пізніше з'ясувалося номер язабронював для двох, забувши додати молодшого. Вона запропонувалавзяти мені товстий матрац, оскільки вільних тримісних номерів небуло і влаштовується на підлозі. Постільне мені теж дали, гроші прицьому я не доплачував. На першому поверсі була кухня, два поверхивище здавались. З нами стояла машина поляків, що прямували тількидо моря, з ними весело поспілкувалися і пограли у волейбол.Увечері, відкривши пляшечку хорватського червоного сухого вина, приємно провели час у альтанці біля будинку. Вранці прокинувшисьблизько 7-ї, поснідавши, взявши з собою бутерброди і воду мипопрямували на Плитвицькі озера.
Від селища Корениця до Плитвицьких озер близько 15 кілометрів, машину залишили в лісі, на так званій парковці, там до речі побачивще дві машини з України, купивши квитки, ми попрямували на обхідтериторії. Відразу скажу квитки ніде не перевіряли, але колизахочете проплисти на кораблику, питають. Гуляти ми почали згоривниз, так набагато цікавіше та менше туристів. До паровозика, якийВас доставить нагору можна дістатися пішки за 10 хвилин.
Звивистою лісовою дорогою він довезе за 15 хвилин, далі ноги в рукиі вперед за враженнями або за групою. Внизу сфотографуйте собімаршрути та самі вибирайте куди йти. Заблукає там вдень майженеможливо, скрізь вивіски із зазначенням маршрутів. Ми взагалівідбилися від стада і пішли насолоджуватися природою. Пройшовшиметрів 300 я пішов з маршруту, щоб піднятися якомога вище іпобачити від туди всю красу. Так ми дерлися весь час вгору, зустрічаючи тільки тих, хто спускався. Види вражаючі, озеро черезкоріння дерев, яке вгризло глибоко в землю, прокладає собі шляхспускаючись водоспадом вниз, і так каскадами. Ми зайшли глибоко вліс, люди перестали зустрічатися і шум водоспадів замінили співптахів і шелест листя. Ліс не тиснув, а навпаки давав кругозірунасолоджуватися його красою та звуками, тому що гілки дуже високобули розташовані. Поблукавши з півгодини ми повернулися на стежку, яка спускалася вниз. Справді правду кажуть, що нижче спускаєшся, токрасивіші водоспади, але й більше стає туристів, що снують унизу, кораблик.
Вода пробиває собі шлях через лісові дерева
Дерев'яні стежки розташовані так що дві людини можуть цілкомрозминуться, але коли справа доходить до того, що тобі потрібнопройти через сотню китайців, яких випустив кораблик, що йдуть натебе, не бачачи при цьому тебе, вони все фотографують без зупинки, стає моторошно і дратівливо.
"чим нижче спускаєшся, тим красивіші водоспади, але й більше стаєтуристів, що снують внизу кораблик. Вода пробиває собі шлях крізьлісові дерева Дерев'яні стежки розташовані так що дві людини можутьцілком розминуться, але коли справа доходить до того, що тобіпотрібно пройти через сотню китайців, яких випустив кораблик, щойдуть на тебе, не бачачи при цьому тебе, вони ж все фотографуютьбез зупинки, стає моторошно і дратівливо. >
"чим нижче спускаєшся, тим красивіші водоспади, але й більше стаєтуристів, що снують внизу кораблик. Вода пробиває собі шлях крізьлісові дерева Дерев'яні стежки розташовані так що дві людини можутьцілком розминуться, але коли справа доходить до того, що тобіпотрібно пройти через сотню китайців, яких випустив кораблик, щойдуть на тебе, не бачачи при цьому тебе, вони ж все фотографуютьбез зупинки, стає моторошно і дратівливо. >
Коментарі1
Добре написано.）А скільки літрів соляри спалив? відрізняється європейське паливо від нашого?