Маршрут у нас був простий виїхавши з Києва ми домчали до Солігорська, невелике затишне містечко з териконами із соляних шахт... Нас дала притулок дуже усміхнена і весела господиня.
У Мирський не ризикнув їхати знову-таки через оплату доріг. Надвечір дісталися Мінська, квартиру винайняв біля метро Пушкінська. Наступного дня бродили центром Мінська, зайшли до інституту, де мама вчилася, було приємно бачити її переживання, сльози радості і в той час печалі на очах. Адже час іде. Саме цими днями були вибори президента. Про результати їх ніхто не сумнівався, за Білоруськими новинами почув, як четверо українців рвалися через кордон, щоб зірвати вибори. Маячня промивання мізків скрізь однакова.
Мінськ сподобався своєю розміреністю, порівняно з Києвом, ніхто не летить 120 містом. А ось із перебудовою, як і нас, ніхто не пропустить, ще й засигналять. Але це проблема великих міст та нервозності як такої. Погулявши у Мінську, ми вирушили до Хатині. Я люблю історію і всіляко намагаюся синові показати та розповісти. Людей зовсім не було і це додавало краплю переживань, яке відчуваєш, коли бачиш цей меморіальний комплекс. Далі ми попрямували до Крупків до своїх родичів, де пробули пару веселих днів.Підсумок мені та моїм рідним Білорусь дуже сподобалася, природа дивовижна, дороги в порівнянні з нашими відмінні, Д/т дешеве, продукти якісні. Шкода мало часу пробув, треба повторити.












Коментарі(5)
Mrack07був 1 рік тому
Ігор Цілюк
Київ, Київська область
Та коли ж ви вже все вивчите, що немає такої країни Білорусії!.. Білорусь вона називається!
ZakharNatarov_eбув 3 роки тому
Тоді ж, напевно, коли будуть говорити не в україні а на україні бо українця це спочатку було слово окраїна, і стилістично не вірно говорити в околиці .
ZakharNatarov_eбув 3 роки тому
У статті три різні назви. Це щоб хоч раз вгадати)