Покатуха до Житомира

Мій пездюк)

Як то розмовляючи з Андрюхою Delloro Я ляпнув що требаб до нього в гості завалитися на пару днів, я сказав жартома а вінприйняв Деватися вже нікуди було, запланували поїздку на 25 число, їхати мав я зі своєю дівчиною (вже колишньої:D). Їду собі непоспішаючи, слухаю музику, на годиннику початок 8 ранку, на вулиціпрохолодно, їхати одне задоволення.Заїжджаю до Києва, тут тихоспокійно, машин немає практично.Живу я на Троєщині:D, стою наВатутіна і тут помічаю як у мене температура вгору полізла, вжемайже 100, а карлсон не дзижчить., Давай перемикати на прямувентилятор, фіг-вам, в багажнику баклажка є, але води там немає (яв Славуті за собою вожу весь інструмент). Значить вафлізапобіжнику, купую комплект запобіжників, відкриваю "біблію" шукаюде стоїть запобіжник, міняю його, а він все одно не дзижчить. Я вжеу втратах, міряю тестером а там 0, 2 вольта, взагалі не весело.Сиджу як стара біля розбитого корита… І тут я згадую що у менеякийсь запобіжник під запаскою чіпляється. І ось, вуаля ось він, виймаю його а він уже "ремонтувався" ... Я думаю тут все зрозумілобез слів ... Ставлю новий, все працює. Зібрав шмотки, вмився, вже йобід, настав час їхати. Забираю мадаму, і їду. Дорогу знаю, їхатинедалеко, але на Славуті очково. Їхав я в середньому км 75-80, боякщо душити більше починався п*здец, колеса такі рівні, що простокосмос. Не встиг озирнутися як уже на місці…

О-о-о, Житомире, це не місто не село, О-о-о, Житомире, куди насна** занесло.
>

У Житомирі я був, і не раз, особливо нічому там дивуватися. Андрюхаповодив містом, розповідав історії, у мадами море щастя та емоцій +ми потрапили якраз на день молоді, Житомир гуляв усі вихідні)Посиділи ввечері, попили пивка і на бічну бо нас чекав ще один деньпригод.
< /p>
Ось воно моє улюблене)
Наступного дня ми ще полазили містом, вже подивилися все що можна, сиділи в парку і тут я…
-Андрюх, а скільки до Бердичева?
-кілометрів 40, а че?
-Сумно, го в Бердичів? > І полетіли в Бердичів, у самомуБердичеві я був давно і вночі. День міста, просто комбо) Андрюхапоказав де пив-завод, я повинен був там побувати) Полазили містом, купили розливного пива, попили квасу і поїхали назад. Назад їхавАндрюха, бо він хотів нас завести і що показати. А поїхали ми доСтарого Солотвина дивитися на хатину рибалки та мисливця. Красиво, реально дуже красиво. Але, ось місток з дощок як то не дуже, колити дріщ то тобі пофіг, але коли ти трохи у вазі і дошки хрумтятьпід тобою це не весело:D

Я просто як чапля з дошки на дошку стрибав)

День уже добігав кінця, посиділи ще на набережній у Житомирі івирушили додому, наступного дня вранці ми вже їхали до Києва.Машина не випендрювалася в принципі, не підвела, все булодобре.

Де то там навіть мою пику видно)

Я поїхав знову в село, а туди якраз мої приїхали з "туру" і меніпідсипали небагато роботи.