Став свідком ДТП

Доброго часу доби драйвівчани.
Сьогодні став свідком жахливої ​​ДТП (благо всі живі).
Про подію:
Поверталися з дружиною додому після тренування, їхали собі нарозслабончику котячись вулицею майже біля самого дому... Як раптомвзялися ці дві бмв... Спочатку перша пролетіла повз нас.зупинило.Через мить за першою бмв летить друга.Вулиця по якій мирухалися повертає направо.Напевно водій другої машини не впорався зкеруванням або його занесло або хз що трапилося (говорять колесозаклинило).Але машина не вписалася в поворот і влетіла правимпереднім колесом її підкинуло немов картонну коробку і вона влетілаправою стороною в стовп, що стоїть слідом.Від стовпа її відкинулометрів на 5ть ще далі по дорозі.У ці секунди час нібисповільнився.Я бачив як розлітаються в різні боки спочатку осколкибампера який розкришився об після того, як машину вже вдарило встовп. Жахливо було бачити як бовталися кінцівки пасажира вже післятого, як відірвалися двері, а машина ще продовжувала гальмуванняпісля стовпа. Я відразу ж дав по гальмах і кинув машину якось нааварійці вздовж дороги. Відстебнувся і рвонув до розбитої машини.Не знав, що я можу так швидко бігати… У той момент я не подумав проте, що ці кадри могли влетіти в мене і дружину. Слава Богу… Колипідбіг до машини сподівався, що бак не рвоне. Почав смикатипасажира щоб прийшов у виробництво. Уся сила удару припала саме напереднє пасажирське місце. З вулиці прибігли ще люди. Почали разомвиламувати дах та витягувати пасажира. Чесно - я дивився в йогоскляні очі і думав, що на мене дивиться вже не жива людина. Колийого разом витягли з машини — відразу ж віднесли подалі і поклалина землю. Знаю що в таких випадках не можна чіпати щоб не погіршитистан, але страх перед тим, що машина може спалахнути, був сильнішиму мене та інших людей, які допомагали його витягувати. У хлопцяперелом руки (говорять у кількох місцях), вм'яті передні зуби, можещось із шиєю. Сподіваюся, що все.
Водійові ж пощастило більше. Він ударився тільки обличчям (видно порозбитих губах). Має шок. Стояв і тримався за голову. Розгубився, не знав, що йому робити… частково його розумію в цей момент.
Поліція та швидка приїхали дуже швидко. Напевно хвилин 5-10пройшло, може менше. Мене трясло від цього. Коли вже зрозумів, щовід мене толку немає — не став заважати фахівцям із швидкої. Післязавершення огляду медиками пасажира підійшов до нього і запитав, яквін, хлопець був у свідомості. Сподіваюся, що не залишитьсяінвалідом. Пам'ятаю, що ще підходив до водія і сказав, що віндовбо*б, що ганяти треба там де людей немає або на спеціальнихтреках. Що міг і в нас потрапити дружиною. Сказав йому, щоб зробиввисновки.
Коли оформилися з поліцією — поїхав додому… Подальшої історії незнаю. Написав статтю щоби якось виговоритися…
Дотримуйтесь правил ПДР. Адже ви відповідаєте за безпеку не лишесебе, але й інших учасників руху.
Хай зберігає вас Бог.