Війна за комфорт. Битва перша, грубка.

Ви дивіться гостросюжетний серіал про війну за відновленнякомфортних умов у матізці.
Короткий зміст початку війни:піч не гріє, кондиціонер не охолоджує, радіатор охолодження заплакав. Були накопичені ресурси, зібранісили і оголошено війну цьому неподобству.А також додані приємніплюшки для поліпшення комфорту машинки.
Війна за комфорт. Помпа від прання, зливні шланги від неї ж, пластикові штуцери з кількома діаметрами з обох сторін, каструля, купа хомутиків, "джерело тепла". Ну і лимонна кислота. Плюс вода зфільтра. Щоб не купувати стільки дистильованої води).Вода у насооооочень м'яка, а з фільтра так взагалі казка, за рік велектрочайнику не те що накипу, навіть натяків на неї немає.
Помпа-шланги-штуцери взяті у механіка, куплені хомутики, лимонка, охолоджувач-концентрат, дистилювання.
Рано вранці встаю "з усіма", сідаю пасажиром. Дружина відвозитьдітей до школи, себе на роботу. Я повертаюся додому на матізці. Удумках "до обіду грубка, обід, потім наступна битва, промиваннядвигуна". Наївний… Піч винесла мені всі мізки. Ще раніше, з ями, ябачив шланги на грубку. Раз бачив — до них добиратимуся. Але ценагадало анекдот про чищення зубів у важкодоступних місцях…
З подачею проблем не було. Зняти колгосп-повітря-нульовик і аккум, і ось він. Підлізти та помацати! Але зрушити пружинний хомут, щоприкипів до гуми, sooqwa не можу ніяк і нічим. Ні зверху — хоч явже й скинув фару, бачок охолоджуйки та відвів бачок гуру, знявмагістраль кондея! Ні знизу. Пальцями нереально стиснути, ніякимінструментом не можу вхопити, щоб скинути… Була думка знятивпускний колектор. "оК гугл, як цей мати його заногу колекторзняти? " дуже нетривіально. І дивлячись на кількість кріплень (вжене пам'ятаю, болтів чи гайок на шпильках), на їхнє місцерозташування, на прокладку... Ідея його зняти випарувалася. Задомдо мене передом так, що я зміг за нього схопитися і зняти.
Фронт опору зламано! Але на годиннику вже початок третього, іхочеться жерти. Війна війною, а обід за розкладом. Після якого, повний сил, енергії та рішучості, приступаю до вирішальногонаступу. Роблю "гніздо" для каструлі, підключаю шланги-помпу.Пролив літрів 10 води - протока є, вже тішить. У будинку, наекономію часу, 2 електрочайники кип'ятять воду, заливаю цей окріп.У каструлю відправляю два окропи, під каструлю — примус туристичнийПТ-1. На шланзі "обратки" в каструльку чіпляю як примітивний фільтршматок тканини. Додаю лимонку, температуру доводжу до кипіння іганяю так хвилин 15. У будинку кип'ятиться наступна партія води.Зняв тканину-фільтр, "пролив" цю систему чистою киплячою водою.Побачив уже знайому картину "срань на тканині", помив тканину, причепив назад. Нова партія лимонки, і процес по накатаному. Післяпромивання чистою водою, поміняв подачу зі зворотним місцем, повторив алгоритм ще 3 рази.

П'ятий підхід увінчався успіхом — сміття вже немає.
Ну і включений вентилятор салону ніс на своїх крилах свіжийморський бриз омріяне тепло з пічки в салон! Фініш. Промиваю водою, потім водою з содою (нейтралізую залишки кислоти, але можна було іне робити, промилося від лимонки добре), знову водою і наприкінцідистильованої. Фініш.
На годиннику майже сім, уже темно. Закинув інструменти в гараж ідодому вечеряти.
Битва далася нелегко, не за планом, з великими втратами часу, алевиграно!

У наступній серії буде битва з промиванням двигуна. Неперемикайте канал))