Граблі п'ять, ти павiнен пабувати

Ідея відвідати фестиваль з'явилася відразу після встановленняпневми про корявість якої розказано у попередньому посту. Колесатруїли як могли, як натякаючи, що не треба цього робити бро! ..Одеса-Київ-Лагойськ-Київ ми їхати не будемо, можеш навіть несподіватися. ІІІІ так прийшов день ЧЄ 5.05, виїзд був призначенийна ранок.
Проїхавши 100 км від Одеси заїхали заправитися на сокарі ізаправник нам натякнув, що у нас колеса злегка спущено і ми йоговже трохи пожували, запропонувавши скористатися ручним насосом, тому що компресор у них не працював. Була через 10 км, куди мимчали дуже швидко, поки колесо тримало хоч якийсь тиск... Колизняли колесо, нас чекав ось такий сюрПЛІЗ!
ЮХУ! Перший пішов!
поставили запаску 16 з гумкою 205-55, що практично те саме, що і 17з 195-40, за винятком 22мм, але це не відчувалося, трохи тягнулокермо при гальмуванні. Для повноти картини перевірили тиск в рештіколес і друге заднє було теж з 1, 5 бару і цькувало по борту дужевідверто. Герметоса не було, тому довелося дати туди 3, 5 бара імчати 40 км до наступної шинки, яка опинилася у Кривому Озері.Машина стала виглядати дуже апетитно
ГОНКА!

Але КривоОзерчани зробили колесо ще сексуальнішим додавши червоногогерметосу!

я художник, я так бачу Поки міняли колеса мене наздогнали Хонда іСуба і доїхали до Києва ми до 17 години. Загалом 9 годин на дорогу, яку я в проїжджав зазвичай за 4, 5 години, нікуди не поспішаючи.HOTROD GARAGE зробили мені трійник зі швидкозніманням, щоб я мігсам собі дунути в шинку. Поки варився диск, на колесо, що травить, наварили сирої гуми на край, що не дуже в результаті допомогло.Диск заварили до 12 години ночі і додому ми (я був зі штурманомPavelmtv) дісталися десь до години. А о 5-й ранку вжебув підйом, щоб їхати на точку збору з Київськими стунсерами, денас чекало 8 машин. Так що день задався нормально) Дорога докордону пройшла практично без пригод. Єдине розчарування було те, що в мене зламався швидкоз'їзд і можливість підкачування коліс вжебула історія. На допомогу прийшли Крамар і Тихоня, два хондівники.krammar Підігнав компресор, ми дмухнули в шинку ідоїхали до кордону. Посони, як можна їздити так низько? Кордонпроходили десь 4, 5 години, тому перші машини нас не дочекалися івперли вперед, залишилися 6 машин включаючи нас:2 хонди, сирокко, gt86 і жигуль. Через 30 км. Після проходження кордону. У результатідовелося робити вимушену зупинку для ремонту жигуля(Dimka-Classic), GT поки нишпорила Білоруськимипросторами у пошуках бенза.
машина — звір! відпочивали як могли
Година часу і ми знову в дорозі! Але жигуля мав свій погляд на це імашина не хотіла їхати, тому я тягнув її близько 150 км (зішвидкістю 60-70кмч) практично до розв'язки біля Бобруйска, де мизупинилися, щоб купити електронні чіпи для платних доріг. Упідсумку ще 2 години, і ми готові рухати далі. Жигуль поводивсяпристойно і їхав у колоні стабільно 80-100 км/ч, що не могло нетішити, але за 5 км до Лагойська таки довелося ще раз йогобуксирувати. Доїхали до майданчика ми тільки години до 12 ночі.Заселилися в готель тільки до першої години ночі (не обійшлося безпригод).

Наступні два дні були просто ідеальними, бо машина була на 4-ходнакових колесах. До обіду ми її намили і полирнули полиці, поїлисмачний шашлик. Машин. Як сказали організатори, фест відвідалоблизько 4000 осіб і було більше 170 машин. Оооочень сподобаласяінсталяція в жовтому гольфіку Catiusha Volkswagen GolfGTI Зая* та багато іншого, але про це мені здається є купа відео тафото.

9ого травня вранці ми висувалися назад. Так як всі роз'їхалися хтокуди, то довелося їхати одним. Попередньо було поставлено запаскуна морду, як і було всю дорогу, перевірили тиск у шинках і вдорогу! Дорога майже ідеальна, 200 км йшли зі швидкістю 130 ненапружуючись взагалі, але заднє колесо мала свою думку з цьогоприводу і іннер тріснув і ми мало не приїхали у відбійник, попередньо пожувавши гуму. Ставимо на жопу варене (невідбалансоване) колесо і летимо 7км до розвилки поряд з Бобруйском, куди через пару годин приїхав imsukhorukov на допомогу. Урезультаті протягом 5 годин було знайдено 4 колеса, тому що всііннери виявилися лопнутими, просто не всі труїли. На штампування з205-55-16 на морді і 225-60-16 (зима) на жопі ми помчали до Києва, де ми були до 12 години ночі.У результаті не дивлячись на купунезапланованих витрат і відверто кажучи піпець, який дуже сильновимотує я жодного разу не пошкодував. Це була крута пригода та ябуду планувати поїхати наступного року також. Фото та засвітивиставлю в окремому посту.