Знімаючи стеля, сподівався побачити дах в незайманому івідмінному стані, але не тут то було, якась хрень все зіпсувала, щось типу клею, як я зрозумів, для того, щоб трималося скловолокно, яке було під обшивкою як шумоізоляція. Під цією хрінню дахзсередини почала іржавіти ... Іржа поверхнева, але все-такинеприємно і вигляд не з кращих. Чекав ... Одним словом їх просто незалишилося, як внутрішніх, так і зовнішніх. Ось що означає їздити37 років без підкрилок. Не повторюйте такого, бо результат такихдій дуже сумний! Багажна частина кузова і як завжди арки всезіпсували. Передня частина постраждала менше, але теж є косяки. Осьтут видно її рідний колір Васильковий, планую повернути їй первіснузовнішність з цим же кольором.
Ну поки ось так, ще триває розбирання, залишилося небагато, потімприступатимемо до більш чорнових зварювальних робіт. Все робимосамі (батько трохи допомагає) так що поспішає нікуди, все робитьсядля себе і на совість. Краще, ніж сам, ніхто тобі не зробить… Такщо це лише початок, продовження обов'язково буде! Усім успіху!






Коментарі3
По задніх арках ніби з дробовика стріляли.
Це я так викруткою орудував у пошуках чогось живого.
Ну не фієрично.