У славетному 2012 році, перед своєю першою в житті авто- зимою, я з почуттям мисливця заваленого мамонта, віз на вулицю Глибочицьку16, що тільки-но вийшла гуму Мішлен ІксАйс2-переможницю купитестів, з самої Франції, насилу знайдену і вигідно куплену.
Віз її на зберігання, в серйозну контору Єврошина, купон на знижкувід якої, я купив на якомусь сайті. ) та Ігор вкотив минулосезонніБріджстоуни Рево і щось гірше, повідомивши що мою гуму у нихвкрали, але я можу вибрати з цих двох.
Такий ефект театральної несподіванки)
Тади!
На носі заморозки, за гроші я не знайду в 1 розмірі, навіть такийже Бріджстоун, не кажучи вже про Ведмедика.
У легкому шоці і усвідомленні що робити все-одно нічого, я забираюБрідж і випрошую як компенсацію безкоштовний розвал на Хантері.
Ну і залишаю колеса на зберігання, з думкою що двічі снаряд в однулійку не падає.
Кінець першої частини.
Пройшло два роки.
22.10.14, о 17.24 хвилини, ніщо не віщувало біди.
Дул холодний осінній вітер, ганяючи останні жовті листя… Так, прощо це я?
Мій Сітроен піднімався на другому зліва підйомнику, на тій жеЄврошині.
Приблизно через дві хвилини, я бігав навколо нього, несамовитоверещачи і заламуючи руки, побачивши як не розкладена ліва лапа, незрозуміло нахера прикрученої до неї ручкою, з гнутого сталевогопрута, пропорола мені поріг залишивши на ньому пристойну садна ірівну, акуратну вм'ятину. Водіїв, Микита - головний з шиномонтажу, повідомив що вину вони визнають, нічого не вдієш. Я зателефонувавдо Ніко, мені озвучили 2500-3000 гривень, за рихтування фарбування, я озвучив цю суму Микиті, знову отримало запевнення що не проблема, запис у чеку про вм'ятину, і покотив шукати можливість порігвсе-таки вирівняти.
< Ах так, перед цим віддавши 180 гривень за монтаж табалансування.
Хлопці, власне поріг і пом'ялі наполегливо пропонували поїхати доїхніх друзів і рихтонути, локально пофарбувати-все безкоштовно.
Ця ідея перестала мені подобатися, після візиту на АТЛ, черезтиждень, де два колеса поміняли місцями (оберталися не в той бік) атри пристойно перебалансували.
І до речі, всього за 120 гривень)
Після цього я точно зрозумів, що залишати машину на фарбуваннядрузям спеців з Єврошини явно не варто))
Слова: "ні, ну не потрапили трохи, давайте ще раз пофарбуємо, безкоштовно"-звучали у мене в голові, вкрай чітко./>
І тут, драматична музика, фінал!
Дня три тому, я нарешті дзвоню Микиті, з пропозицією навіть неповернути мені гроші, ні!
А купити у них гуму за 12000 гривень, з вирахуванням з її вартостімоїх 2700.
Микита думає, не передзвонює, я дзвоню, знову не передзвонює…
Дзвінок: "так хлопці ж вам пропонували зробити все безкоштовно…"
я пояснюю чому не хочу зустрічатися з друзями хлопців, навіть якщомені заплатять, ну і в принципі не хочу заради суми в 170 у.О. Якія і не прошу віддати мені налом, псувати собі нервові клітини, лаятись і позиватися, тому давайте або я заберу гроші/гуму зізнижкою або озвучу всю цю непривабливу історію, включаючи втраченішини.
"озвучуйте"- суворо і радісно заявляє мені Микита і відповіддю намої нагадування про те, як він чесно дивлячись мені в очі, обіцяввсе вирішити без проблем-служать уже короткі гудки... Хтодочитав-молодець, людям не вірте, навіть коли чесно дивляться вочі!
Якщо кому потрібно зробити щось непривабливе,
можу скинути телефон тямущого хлопця, з совістю за ціною 170у.О.
Еврошина-обходите стороною…
Поділюся і тут, моєю недавньою історією, із життя Ситроєнчика.






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.