Лезем у праві двері. Обмежувач і склопідйомник.

Доброго часу доби.
ОБМЕЖАЛЬНИК
Почав хрумтіти обмежувач Як тільки з'явився вільний час, поліз ядивитися/розбирати даний елемент. Власне сам обмежувач на волю.Данаштукенція виглядає ось так:Власне обмежувач і кожух в якому вінперебувати. Не довго думаючи, за допомогою лещат я почав розбиратисам обмежувач Першим приємним (ні) сюрпризом для мене стали кульки, які розлетілися в невідомих напрямках, як тільки у них з'явиласятака можливість.

Пошуки кульок, що несвоєчасно зникли, затяглися на стільки, що явже почав підшукувати підшипники, які принесу в жертву заради благаобмежувача дверей.На жаль, підходящих підшипників не знайшлося і ябув змушений продовжити пошуки заблукалих душ по захаращеномугаражі. Три мушкетери, щоб їх. Чудом знайшовши кульки я дякуваввсесвіту за можливість продовжити обслуговування обмежувача.Причина хрускоту швидко знайшлася, почорніла кулька була непоганопокрита вибоїнами від ненавидимого мною процесу окислення металу.Взявши в руки наждачку настав час витратити півгодини свого життяна "відновлення" гладкості даного елемента.

Різниця між кульками видно неозброєним оком.

На жаль за час експлуатації даний елемент непогано вигриз метална частині у відповідь

На ось цієї частини у відповідь.

Змінивши кульки місцями я сподівався що все буде добре. Закінчившиполірування постраждалого елемента і рясно набивши обмежувачсолідолом, настав час пресувати кульки та пружинку на своє законнемісце.

Чесно кажучи хвилин 40 я страждав у спробах заштовхати цюдурницю назад. Довелося вдатися до допомоги молодшого брата, інавіть удвох маючи під рукою цілий гараж барахла, ми ще добрихтридцять хвилин за допомогою лещат, підкладаючи шайби, притримуючикульки магнітами, намагалися злити воєдино цю деталь. Благо нашістраждання не пройшли даремно і обмежувач був зібраний назад.склопідйомник, який не дотягував вікно до самого верху, при цьомухарактерно клацаючи, тим самим натякаючи на злизаний зуб.

Три зубики відсутні.
Оскільки карта дверей знята — виймання склопідйомника не дужескладне завдання (хоча кому я брешу)., скло норовиться впасти івідбити вам пальці, всі руки подряпані об технологічні отвори, поінтернету намагаєшся знайти нормальну інструкцію з якіснимифотографіями і при цьому думаєш про те, що цю байду ще потрібнобуде встановити назад. Але завдання все ж таки посильне і навіть я— людина, яка терпіти не може слюсарку, впоралася. Благо поспішатибуло нікуди і я встигав робити фото
От склопідйомників на волі.

Відсутність обслуговування зможе знищити навіть найміцнішімеханізми, думаю даний елемент їздив не змазаним вже дужедавно.

Далі в бій вступив дрімель з насадкою-щіткою, привівши нашсклопідйомник у більш сприятливий вигляд.

< Почитавши в інтернеті як боротися з цією навалою вирішив ясобі, що час діставати зварюшку, болгарочку і напільничок.Наваривши необхідну кількість металу я почав прибирати боки задопомогою болгарки. Далі на фронті знаходився виключно напилок.Сточуючи метал по міліметру я намагався максимально зберегти формита відстані аналогічними до оригінальних.
Отримана картина все більше схожа на непогано відновлений елемент.насадкою-щіткою, для надання металу однорідної ури. На жаль вийшлоне ідеально, і сліди ремонту видно на фото, але виконаною роботою язалишився задоволений. Добре змастивши, все до чого рука дотяглася, салідолом я почав встановлювати склопідйомник назад, (раджу кликатикогось на допомогу, процес піде набагато швидше). Установказвичайно не над складна, але все ж таки приємного в ній мало.

Мораль цієї байки така:навіть мінімальне обслуговування елементівмашини убереже вас від необхідності відновлення цільових деталей.Як обмежувач дверей, так і склопідйомник прожили б ще років 5 — 10, якби на них ще кілька грамів солідолу або взагалі будь-якого іншогозмащення.