Собача спадщина або жахливий колгосп на дозвіллі

Давно нічого не писав у БЖ. Почну здалеку. Зима якось не надихалана роботу із залізом. А тут видалося кілька вихідних, поїхали ми здружиною до її батьків . У тих тиждень як вівчарка здохла... Шкодадуже, гарний пес був... І попалася мені на очі гребінець її, якоютесть шерсть їй чісував... І щось застукало всередині... Дуже вжемені Т-подібні секції гребінця щось нагадали... Захотілося менікудись ці секції прилаштувати... І тут я згадав, що у мене переднісидіння хитаються в передньому кріпленні, де сидіння фіксується підводія по довжині... Там має бути спеціальна пластмаска, наскільки язнаю, але попередній господар авто кудись їх "пролюбив" Без неї, якщо розфіксувати сидіння для регулювання "відкату" від керма, сидіння падає на 4-5 мм і зафіксувати його назад вже не виходить.Ось, власне, спадок від вівчарки. > А ось гніздо, в якому їздитьсанка
воно ж... Видно отвір, чи то рідне, чи вже вироблення з часом
Ідея — підняти сидіння на необхідний рівень за допомогою фрагментагребінця.< br/>
Отже:
гарячим ножем відрізаємо ворогмент, зрізаємо все зайве
знову ж таки гарячим ножем надаємо ніжці умовної Т форму, необхіднудля вставки в паз

Монтуємо та пробуємо за місцем:

практично з другої спроби Т образна деталька влізла в гніздо.Висота Т-полки виявилася якраз вчасно, сидіння їздить і фіксується.Та ж деталька з іншого боку Окрилений успіхом, зрізав ще одинТ-сектор, 15 хвилин на всі роботи за випробуваною схемою та УРАТОВАРИЩІ! Сидіння обидва їздять і фіксуються без проблем…