Дорога додому (Гданськ-Житомир)

Ну от і настав час повертатися додому, але цього разу вже своїмтранспортом. Оскільки авто планував ставити на українські номери, ще в Польщі почалися процедури з розмитнення, але про це внаступному записі.

Авто було знято з обліку в Польщі, було отримано транзитніномери, зроблено нову страховку та зелену картку.

З формального боку все готове до поїздки.
Маршрут побудував так, щоб у Польщі їхати автобанами чи дорогамидля автомобілів, минаючи регіональні односмужки.< Враховуючи, що це для мене така дорога по кілометражу вперше, тимбільше їхав сам, вирішив виїжджати о 6-й ранку... Ще з вечора добагажника ідеально увійшов комплект літньої 18-ої гуми Бак заправивдо повного, обнулив усі свідчення БК щодо витрати палива, відкопавсвою Ластівку і в дорогу.
br/>
У дорозі, проїхавши близько 200 км, почав чиститись сажовий фільтр, від чого на деякий час мене жахнула витрата палива в районі 13-14л. Після чищення машина ніби по-іншому задихала, і на БК ужеплавала витрата в районі 7-9 л на сотню. Явно чистіше лівий машинкастоїть на швидкостях як вкопана, але при обгонах, коли під колесамикаша відчувається колія і потрібно дуже плавно працювати кермом.Якщо в Польщі дороги ще були хороші, то від кордону до Рівногопросто жах, і був момент коли при обгоні ЄСП відпрацювала вище заусілякі похвали.

Для себе зробив висновок що на наступну зиму потрібно купитикомплект зимових коліс трохи меншого радіусу.
Польщу я пролетів дуже швидко, тримаючи по трасі швидкість 110-140, у місцях ремонту тримаючи швидкість потоку 50-60. Трохи потрапив упробку у Варшаві і вже перед самим кордоном у місті Холм. За хвилин10-15 пройшов польський кордон, бо не було нікого, як ні як, карантини роблять своє.

Проїжджаю нейтральну зону і я майже вже в Україні, щетрохи.<

Пройшов паспортний контроль, зважування і далі попрямував настоянку для подальших митних процедур. На українській стороні всіформальності зайняли приблизно 2 години, вже почало навітьтемніти.
Після врегулювання всіх формальностей шлях був на Ковель, потімЛуцьк, Рівне. Цю ділянку це просто напрямок, місцями швидкістьпонад 30 неможливо було тримати – не дороги, а напрямок. Три разивлетів у дуже гарні ями, від чого після постановки на облікдоведеться подивитися підвіску.
Після Рівного пішла вже хороша дорога "київ-Чоп", на якій ястабільно тримав швидкість 150 км/год. І тут хотів би сказати паруслів про культуру водіння деяких відбитих людей, які не дивляться удзеркала, коли планують свої маневри. У даному випадку мова йде продалекобійників, які не дивляться в дзеркала, так ще й обганяютьпротягом 2-3 хвилин. Великогабаритам заборонено? Але в будь-якомувипадку неприємно відгальмовуватися з 130-150 до 80 км/год, моргаючи і сигналячи, як би людині у якої думаю культура водінняповинна бути на рівень вище більшості водіїв. На відмінно, Ластівкав дорозі радувала, втома звичайно ж була присутня, але і дорогабула завдовжки не 100 км. До 22:00 я вже був у своєму рідномумісті.

Ще небагато і вже вдома.
Ну і наприкінці трохи цифр. Від будинку до будинку вийшло трохименше ніж 1005 км, витратою на сотню 7 л. Заправлявся виключнопольською соляркою. За часом дорога зайняла 16 годин. Дякую всімхто дочитав. Рівних доріг та повних баків!