Кам'янець-Подільський - Бакота

Так як приїхав на пару тижнів додому, запланували сім'єю поїхатина малу батьківщину батька в Хмельницьку область і заразом вирішилитрохи розповісти гарних куточків нашої країни.
Запланували подивитися Кам'янець-Подільський, Бакоту, Чернівціта Хотин.

Валізи зібрані і в дорогу.
У перший день запланували скуштувати Кам'янець-Подільський таБакоту.
Їхати з Хмельницького до Кам'янця-Подільського одне задоволення —нова дорога, гарна розмітка та чарівні краєвиди, спуски-підйоми, атакож серпантини, — одним словом Подільські Товтри.

У центр міста в'їжджаємо через міст Стрімка лань, що проходитьчерез Смотрицький каньйон — пам'ятник природи загальнодержавногозначення.
< У деяких місцях висота скель досягає 30 метрів. Архітектураміста. У центрі міста, на шляху до фортеці, розташована Ратуша —колишня будівля міського магістрату, архітектурна пам'ятка стилівренесансу та бароко XIV — XIX століть. До речі, одна з найстарішихв Україні ратуш. На центральній площі міста Кам'янець-Подільський, біля міської ратуші, встановлено оригінальну статую – пам'ятниктуристу. Дуже приваблює всіх туристів сфотографуватися поруч.Відкрили пам'ятник туристу у квітні 2013 року на День міста.
Висота статуї трохи перевищує 2 м, а вага становить близько 80кг.

> Ну а далі на шляху звичайно Кам'янець-Подільська фортеця, власне заради чого більшість і приїжджає сюди. Одне із семи чудесУкраїни.

Проїжджаємо до фортеці через Замковий міст — пам'ятка архітектуринаціонального значення, яка сполучає Старе місто з фортецею намисі.

Усім, хто планує відвідати цю фортецю, раджу брати екскурсовода.Гроші не великі, проте розповість багато чого цікавого просередньовічний замок, який входить до списку історичних пам'ятокУкраїни.

Перед в'їздом на Замковий міст є музей мініатюр, де представленівсі замки України у мініатюрі. Дуже раджу відвідати.

Підкріпившись, взяли курс у Бакоту — затоплене селоКам'янець-Подільського району Хмельницької області.

45 км відсутності доріг. Яма на ямі, навіть можна не намагатисяоб'їжджати. Кілька разів навіть виходив щоб подивитися чи невідвалилося нічого. Але Слава Богу все було в порядку, якщо невважати що Google завів не туди і довелося їхати реальнимбездоріжжям на пузотерці. Але як тільки доїхали куди треба духперехопило і муки від ділянки з Кам'янця з лишком перекрилися.

Це справжній шматочок раю.

> До 1981 року тут були села. Але у зв'язку з будівництвомДністровської ГЕС, Бакоту та ще 61 село затопили і зараз тутводосховище. Якщо дивитися з самої гори вниз, аж підкошуються ноги.І мова не лише про прекрасні краєвиди, а й справді дужевисоко.

Після чергової дози позитивних емоцій шлях був до Чернівців, де мали переночувати і далі продовжувати звідувати чудові куточкиУкраїни .

Усім рівних доріг!