З покупки, турбувала робота передніх ременів безпеки. Точніше те, що вони через раз, поверталися/змотувалися назад. Особливо, пасажирський. Бувало, взагалі повисне і ні в яку назад. МіліметрПрям, як шнур на пилососі.
Передбачивши всю епопею роботи, все ніяк не наважувався дістатися, до самих котушок. Майстрами, при переробці бусика, з вантажного впасажирський, перед нами відкривається чудовий вид на весь механізмременя безпеки. Свистом залітає назад... Знову тягнемо... Ще раз...А він, щоразу зі свистом залітає.
Притуляю накладку на своє місце. Починаю вивчати ситуацію, виявляється, накладка натискає на верхнє кріплення ременя, кріплення має бути у вертикальному положенні, тоді ремінь залітає.А накладка тисне, і кріплення зсувається з вертикального положення, і ремінь через це клинить. Тепер дивимося на конструкцію накладки.Візуально, на ній є опуклість, саме для вільного ходу верхньогокріплення ременя безпеки. Ця візуальність зроблена з шматка жерстіі закріплена на накладці. Для того вона і опуклість, щоб під неюбула порожнеча. А у нас, під нею фанера, яка давить на кріпленні.Це заліт, боєць. Це, косяк Бердичівських майстрів.
Беремо антитупник (зубну пасту, або ще щось) і ставимо їм ляпку навиступаючій частині кріплення.
Прикладаємо накладку на своє місце. На ній, зі зворотного боку, друкується наша ляпка. Ми бачимо місце на фанері, яка нам заважає.Беремо «болгарку», з пелюстковим диском і вгризаємося у фанеру. Ітак, поки не дійдемо до бляшанки. Ставимо накладку на місце. Тепер, вона ледве торкається кріплення. Витягаємо ремінь. Відпускаємо. Вінзі свистом залітає на своє місце. Радіємо, що відбулися легкимпереляком, і з безпекою, у нас все гаразд.
Те ж, робимо і на протилежному боці.






Коментарі1
Напевно, в Бердичеві не прийнято ременями користуватися.