Трохи думок

Знаєте, стояв сьогодні вранці біля вікна дивлячись на машину ідумаючи про вічне. Я зрозумів, наскільки ж я її люблю. Вона простосенс мого життя. Прокинувшись вранці, насамперед я йду до вікну івітаюся з нею. Сідаю в неї, я поринаю в інший світ.З нею завждиможна поговорити, проїхавшись навіть трохи можна забути про всіпроблеми.. Вона дарує прекрасні емоції. Вона, напевно, чула відмене ласкавих слів і вибачень більше, ніж хто-небудь... Вона немолода, у неї є істотні недоліки, вона втомилася, але вона ніколине скаже "ні", вона завжди готова виконати те, що від неївимагається, і я її за це люблю. Не думаю, що зможу її поміняти наіншу, вона у моєму серці назавжди!