Приїхавши 5 ранку поїздом до Рівного, ми до 9 години тусувалися нахолоді. Все закрито, на вулиці дубар, сидіти на смердючому вокзалісеред алкашів нам не особливо сподобалося, краще мерзнути на вулиціМакдональдс виявився далеко від Вокзалу, але на тролейбусі ми донього доїхали і він виявився закритий)))) воду відключили нарайоні)) тобто заклади всі закриті, і в туалет сходити навітьніде))
добре, що бутербродами запаслися, і в кіоску у дівчини виявивсясвій запас води, і гарячий чай отримати у нас вийшло))
Здзвонилися з господарем, він якраз був неподалік, і вже здалеку, коли він здався на горизонті, я спостерігав зі слинами, як вонавиділяється в потоці). Де оглянути автомобіль і зверху ізнизу.Знайшли естакаду, і почали водити втрьох навколо неїхороводи, вишукуючи несправності, і сподіваючись на їхнювідсутність. Коряво вирівняли. Нічого, виправимо. Підварена підлогабагажника. По підвісці все дуже непогано, гумки ще живі, але дехтовже скоро проситиметься на спокій. Просіли задні пружини. Сильнопросіли водійські двері, роздовбана личинка замку і сам замок.Розбитий передній лівий поворотник, тріснуте лобове, і мертвеакумулятор. І я вже якщо чесно насилу згадую, що ж було ще.
Довго розписувати не буду, вже дуже складно все згадати.
Загалом домовилися і поїхали оформлятися. Там мене нагріли набабки, бо дуже дорого обійшлося переоформлення, в районі 2к грн. Ірозтяглося на весь день. Розписувати не буду, просто знайте, щоприскорювачами в мрео користуватися не можна. Вирушили до Києва, годині о 5 вечора, коли вже було темно. Фари світять жахливо, німеру не видно, їдемо на далекому (соромно)
кілометрів 50 від Рівного ми знайшли естакаду, замінили олію, свічки, проводи, дико замерзли, і поїхали далі, попутно зігрівшисьна заправці.
Машина їхала бадьоро, я спочатку дуже обережний, їхав повільно, акуратно. Навіть один раз вимушено перевірили гальма, бо на трасі, прямо переді мною, мудак вирішив зупинитися посеред дороги. Гальмачудові!
По дорозі прогорів глушак, і ми були схожі на газель здизелем)))))
Міняючись місцями за кермом (їхали утрьох, були дуже втомлені, і почерзі спали ззаду) доїхали до Києва годині о 12, може ближче догодини. Багато часу витратили на естакаді на трасі.
кожен завіз себе додому, далі я сів за кермо, і сам поїхав спати...моторошно втомлений, але задоволений, ще не знаючи, що ж чекаєпопереду
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.