Невелика подорож (Суми-Миргород)

Привіт друзі. Був понеділок, здавалося б день важкий бо початокробочого тижня, і як майже всі нормальні люди після його закінченняплетуть додому пожерти і на бічну…, але для мене таким він не був, так як ще з самих вихідних у мені загорілася іскорка вирушитькудись подалі, в хорошому сенсі цього слова :), але не буломожливості. ..., не довго думаючи, я вирушаю забрати дружину зроботи, не пам'ятаю хто кого вже умовив все-таки забігти додомухоча б поїсти перед дорогою, бо на взаємній радості все відбувалосядуже швидко. Виїхали, але на вулиці було вже темно і я німогопереживав з приводу дороги, а їздок я ще той, ні запаски ні троса, як у гадаю нашого населення, в разі чого доводитися стоячи біляузбіччя братися за свою голову безглуздя, але не будемо про поганимподумав бо мене переповнювали тільки позитивні емоції немов святоприйшло до мене, тим більше поряд мій коханий чоловік. Загаломполовина шляху була з хорошим асфальтованим покриттям, шлях своєтримав від Сум, через Недригайлів, Гадяче, ось потім дорога вжезначно зганялася, там я вже і забув про 4 та й про 3 передачу, абідний важіль перемикання передач уже закипав у моїх долонях і ногигули ніби я повернувся додому під ранок після диско клубу. Ніч, їжіз собою не взяли, вода, кава, сигарети, ось такий девіз був тієїночі. З напівзаплющеними очима я таки дістався пункту призначення, на автопілоті просто вже їхав міськими вулицями у пошуках магазину, правда вже на стільки було погано від куріння та кави, що буквальновивертало… Ось він центр міста, носяться таксі та місцеві хлопці, хто гуму палить, хто дратує прямострумом, і ії, ось воно АТБцілодобове, куди не відразу вийшло зайти, тому що вже вхід і вихідпереплутав у такому стані але я старанно простояв біля дверей, якіне відчинялися ще секунд 10, і потім зрозумів що мені в іншу требаломитися. Зайшовши в магазин я повільно плювався між рядами зпродуктами то опускаючи то піднімаючи погляд шукав сам не зрозумілощо, в результаті їжі знову не взяли, тому що сильно нудило і їстивже просто не хотілося, і ми взяли мінералки, але вийшовши змагазину мене все таки понесло в кавовий кіоск де я взяв каву ізнову закурив :) Ось сидимо дивимося на місцевих людей, і думаємощо робити спати або як, взяла все таки "або як" і ми вирушили напрогулянку, де якраз не далеко від центру і знаходився курортМиргород, прохід там був відкритий і вночі я дивлюся тампрогулюються і відпочивають теж, навколо освітлення красивіліхтарі, але прогулянка на довго не затяглася так як організм бравсвоє і просто вже кричав друже піди ка поспі тобі ще їхати додому.Ми поїхали назад до авто і спробували заснути, але як би я не любивсвою машину в цій хобичій норі я категорично не можу заснути, дружині добре вона дрібна, калачиком згорнулася і спить, я вже іспереду крісло відсуну, спинку відкину, повертався, ну не в яку сонне йде, перебрався назад, ситуація не змінилася, і тільки ранкоммені вдалося подрімати пару годин. Прокинувся вже від шумуміського, робочого буднього дня та від того, що було холодно.Продерши свої очі я виліз і барлоги і насамперед смикнув капот іперевірив рівні масла, тосола, стан патрубків, все гаразд, тільки зпіддону двигуна трохи капало, це було усунуто, підтягнувши болти.Отже, всі прокинулися, і як би мені сильно не хотілося додому, явирішив все-таки ще раз відвідати курорт і я був зовсім нерозчарований. Вдень він ще прекрасніший, безліч різних скульптур, здерева так само, крокуєш неймовірно красивою алеєю з бруківки і очіпросто розбігаються. Дуже багато людей, хто на роботу йде, хтовідпочиває там, усі такі привітні та товариські. Помилувавшисьмісцевими красами, ми з дружиною вирішили відвідати будівлю деможна випити (цілком безкоштовно) лікувальної водиці, на смакзвичайно мені вона не дуже сподобалася і я насилу допив маленькийстаканчик сидячи на лавочці поруч зі сміттям, з нагоди якщотрапиться не поправне… Ще трохи посидівши ми вирушили в місто засувенірами, ну нічого дорого, а просто взяв кілька магнітиків нахолодильник, потім заскочили в те саме АТБ взяли поїсти ізадоволені сповнені емоцій вирушили додому. Невеликий фотозвітдодається до оповідання.