Прощання ...

Ось і настав час нам з Матізом розлучатися((((. Майже два роки мибули не розлий вода. За ці два роки, проведених разом, він жодногоразу мене не підвів. Так), були дрібні проблемки, але він ніколине кидав мене одну в дорозі.. Переглянувши для порівнянняоголошення з моїми "братами" Матізами, знаючи всі наші проблеми (аособливо проблема з кузовом), була виставлена ​​адекватна ціна. Запівтора місяці нас подивилося тільки 4 людини і ось 4-й і зваживсязабрати в хороші руки мого малюка.Поїхав мій Матіз у місто-геройДніпропетровськ... До нової господині.Сподіваюся вона також буделюбити мого Мотю. Наверталися на очі(((. Потім ще всю ніч снився іякось порожньо на душі було((. Ось так ось можна звикнути домашинки, у яких теж є душа…)).